У День поезії. А Ви - пишете?

Тут, головним чином, прозові твори.
Але я просто не вірю, що ті, хто пише про кохання, - зовсім не віршують.
Тож вітаю нас усіх з Днем поезії. З цієї нагоди ділюся віршем.

***
Я малюю твій портрет по пам'яті - 
Сивий відблиск образу яскравого.
Те, що в нас обох серця вже зайняті, - 
Тільки додає чогось цікавого.

На папері змішуються кольори,
І вже з нього дивишся на мене ти.
Місяць з зорями лиш дивиться згори - 
І не має чим обом нам дорікти.

Ти мовчиш, так гарно намальований...
Як мені не вистача твоїх розмов.
Срібний промінь у очах захований...
Ах, якби в ті очі подивитись знов!

Місяць з зорями все дивляться згори
На наш мовчазний з тобою діалог...
До світанку ще години півтори - 
От і все, що нам лишилося на двох...



буду вдячна всім, хто у коментарі поділиться своїми творами, хоча б уривками.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Рома Аріведерчі
21.03.2021, 22:23:55

Гарний текст для пісні. Ні разу не жарт.

Показати 3 відповіді
Соло Мія
21.03.2021, 22:28:46

Рома Аріведерчі, рада, що заспівалось :)

Інші блоги
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше