А чи маєте ви, автори свій власний ритуал, перш ніж сісти писати? Нижче ділюсь своїм).
Перед тим, як сісти творити, я готую собі горня запашної та улюбленої кави. Аромат розноситься по усій квартирі. Вмикаю спокійну музику, яка налаштовує мене на творчий процес, наповнює, звільняє мої думки від непотрібного. Сідаю за стіл, вдивляюсь декілька секунд крізь вікно, я відчуваю, як десь всередині мене розпалюється натхнення. Я накидую на плечі улюблений шарф, який миттєво зігріває своїм теплом. Відчуваю, як в мені озивається мій внутрішній голос. Я готова розпочинати свою розповідь.
Поділіться вашими ритуалами. Всім натхнення!
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТреба й собі ритуал виробити.
Таке завжди допомагає настроїтися і не відволікатися.
А то поки що, як привид у власному домі - на годиннику дванадцята - о можна вже писати :)
Тетяна Котило, Спробую. Всі пишуть - помічна штука :)
Щоб почати писати треба зосередитись і налаштуватись на потрібний лад. Допомагає музика) А ще перечитування попереднього розділу, якщо твір більший за один розділ) Таким нехитрим чином я надихаюсь, беру себе і свою непомірну лінь в руки, а далі... щось та й виходить. І ще одна важлива річ. Писати на голодний шлунок категорично заборонено)
Тетяна Котило, Ну, у мене така комплектація тіла, що якщо забуду зайвий раз поїсти (і не зайвий раз також), ще чого Богу душу віддам)))
О, автор, хоч і не дуже молодий, але початківець, одним словом. І ритуал у мене простий... Я відгрібаю файно, і не важливо від кого... Потім сідаю і друкую, паралельно відволікаючись на відволікання. Або ж чекаю коли ніч опуститься своєю темнотою вкладе у ліжко геть усіх, крім мене, звісно. Бо ця зараза, тобто я, мав нахабність попити енергетичний напій або чаю... Кава до речі так не діє, кава вкладає і мене в постіль)))
Alex@ua, З кавою у мене навпаки) дякую, що поділились.
Гарний ритуал.
У мене нічого подібного немає. Як і багато хто, пишу під музику, хоча декотрі твори краще пишуться в тиші, а для декотрих чудовим є перестук дощу за вікном. Іноді пишу взагалі на ходу, коли часу зовсім немає. Намагалася писати лежачи, але виявила, що від цього болить спина.) Тому зазвичай або сидячи або стоячи. Коли є натхнення, то можу писати майже вниз головою(в спортзалі це взагалі виглядає кумедно). Більшість текстів йде в топку, тому продуктивність від цього маленька.
Тетяна Котило, Кожному своє.)
Дуже люблю писати на балконі в теплу (але не спекотну ) пору.
Але найбільше і найчастіше чомусь натхнення приходить тоді, коли взагалі нема часу - чи десь поспішаю, чи багатезно роботи, яку треба чимшвидш зробити, чи просто давно пора спати...
У мене ритуал чимось схожий на Ваш, кава+ смаколик, люблю теж дивитися у вікно, коли продумую деталі. Але є один пунктик!Не можу почати писати, якщо в кімнаті не прибрано, тобто всі речі мають лежати на місцях і навіть трохи криво поставлена рамка для фото чи книга мене відволікають. Але це все, якщо я сама. А зазвичай основний ритуал - абстрагуватися від мультиків, що йдуть цілодобово і від криків "Мамо, дай!". Улюблене питання моїх домочадців через кожних 5 хвилин по черзі,просунувши голову в двері:"Ну що там, скільки написала?"
Сана Елінс, Мені це дуже знайомо і близько) ))Описаний мною ритуал відбувається, коли я на самоті, а так в період канікул, карантину зазвичай картина така ж) Про прибирання (деталі) - відгукнулось. Дякую, що поділились.
Цікавий блог;) Як такого ритуалу, то немає)) Я пишу, коли є вільний час від роботи:( Зазвичай – це в автобусі пишу, коли їду до роботи;) за ті пів години я можу написати від 2000-3000 знаків, що є вже суттєвою частиною глави;)) Вдома ще посиділа пів годинки і глава готова! ;D На вихідних трішки легше, можу навіть виспатися, а потім до обіду, або й пізніше писати главу, лежачи в ліжку, а в вухах завжди улюблена зарубіжна музика. Без музики взагалі ніколи не пишу;))
Тетяна Котило, Я пишу скрізь: в автобусі, на прогулянці, як готую їжу чи прибираю, тобто, коли випадає вільна хвилинка від усіх клопотів:) а музика - це моє натхненнячко;))
Сісти за стіл(або інколи лягти в ліжко в полулежачу таку позицію ахахах) , вдягнути Marshall на вуха(а якщо вони сіли, то AirPods), ввімкнути в iCloud свій традиційний плей-лист, відкрити Pages(для кожної книги формат документу, шрифти і навіть фон сторінки у мене різний, наприклад «Час героя» я друкувала на чорних аркушах білим шрифтом для коміксів Пхахах) ну і, власне, почати писати))
Холод Влада, Я теж інколи пишу напівлежачи в ліжку). Дякую, що поділились.
Я люблю писати увечері, або вранці, коли тихо і ніхто не смикає)) Часто заварюю зелений чай і беру шоколаду шматочок для покращення роботи мозку))
Дейзі Рід, О, шоколад! Теж іноді смакую під час написання).
Як такого ритуалу нема, але писати мене постійно мотивує Hiroyuki Sawano. Неймовірний композитор, чиї роботи переповнені епіком та динамікою.
Не уявляю, як люди можуть писати при спокійній музиці. Це ж в сон клонить постійно.
Євген Палашинський (Палаш), У мене все так чи інакше епічне :)))))
Ви щаслива людина! У мене все просто: "Здиміли всі, мама працює!"
Тетяна Котило, в мене зранку "марш-бросок" на кухні, а тоді, зі швидкістю надзвукового винищувача, я мчу на роботу, і тільки вечір для книги. Ех, бентежне життя)
Як романтично описали.
Ділюсь своїм ритуалом: "Замовкли всі, мама зайнята". Ритуал завершено)
Тетяна Котило, Ви дуже багаті. Цінуйте цей романтичний ритуал))
У мене жодних ритуалів немає. Головне щоб тиша була і ніхто не чіпав, тому найчастіше пишу коли діти сплять)
Аля Галентюк, Дякую, що поділились. Розумію, теж так буває)).
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати