Флешмоб про сни

Дякую Наталії Дев`ятко за цікавий флешмоб про сновидіня наших героїв.

Я не часто прибігаю до описів того, що там бачать увісні мої персонажі. Але книга "Спадщина з сюрпризом" стала винятком. Тут якраз мої герої бачать віщі для себе сни.

Ну і щоб не бути голослівною додою уривочок з роману

Снилась мені руда Ірина. Її смішні пасма волосся тирчали навпроти сонця, створюючи над головою негідниці німб. Смарагдові очі випромінювали радість, чуттєві губи тягнулись в усмішці. А до її витягнутих рук дибуляв товстоногий кучерявий малюк. На мить дитина повернулась до мене обличчям, і я зрозумів, що у того мої очі. Різке, як світло галогенної фари, розуміння, що це моя дитина ударило по нервах.

Дідько! Я прокинувся важко дихаючи. Здавалось, Вольна відібрала у мене щось важливе. Так і лежав прислухаючись до себе.

Якщо я чогось в житті  і боюсь так це дітей. У мене були подружки, і навіть в супереч маминому несхваленню тривалі стосунки,  але як тільки мова заходила про діток, я  тікав від них. Так. Ганебно і некрасиво рвав зв’язок. Я не відчував себе здатним піклуватися про дитину. Малюки лякали мене своєю крихкістю, незрозумілістю, нездатністю вижити...