Вітаю. Давно в блогах не нагадував про свої роботи.

Моя робота Я вкрав машину, щоб поховати свого кота на фінішній прямій (залишилося лише викласти дві глави).

Якось тихо він проходить в мене, напевне через відсутність нагадувать про викладення кожного розділу в блогах. Щоразу здається, що спамлю.

Так ось, щоб трохи виділити свою роботу на фоні інших (твір бере участь в конкурсі Кохання не купити), я трохи розширював історію, добавляв шпигунські наївні ігри, гумор та адекватного головного героя (нечасто про кохання хлопець просить поради в матері), а фінал взагалі буде знаходитися на грані абсурду (хоча до цього типу менше дивного було, хто читав розуміє).

Трохи про сюжет

Копіювати його з анотації не стану. Тому так, в двох словах. Микола проти волі батька краде автомобіль, щоб поховати котика на спеціальному кладовищі, де вже похована Соня, мама-кішка. Так вийшло, що згодом до нього приєднується Катя, дівчина з найбагатшої сім'ї в місті. Ну...

Далі краще не розповідати, щоб втримати інтригу, тому що цей день принесе для них більше вражень та відкриттів, ніж можна уявити.

 Ну, щоб розбавити блог мімімшністю ось вам трохи котиків, тим паче, що Нявчик в сюжеті грає важливу роль.