Владний герой = тиран чи аб`юзер? Розвінчуємо міфи

Художній твір  завжди намагається відображати реалістичний світ. І в історіях де образ головного героя є владним і мужнім, дещо зухвалим -  викликає у деяких паніку. Який всіляко намагається показати жінці хто на цій планеті є головним.  Конфлікт доволі цікавий, особливо загострився через вплив фемінізму. Масштабне протистояння чоловіка і жінка. Війна яка ніколи не буде виграна жодною стороною – захоплює майже всіх. Тому масова побудова сюжету навколо цього конфлікту -  цілком виправдана.

Але деякі б’ють на сполох вбачаючи у цій своєрідній війні  – пропаганду насильства. Романтизованість насильства. Висвітлення образу тирана з позитивної точки зору. І що далі ці історії закінчуються зламаною щелепою! Хоча в книзі рукоприкладства немає. Але, деякі спрогнозувують розвиток саме такий. 

Але давайте все ж таки заглибимось у психологію,  а не надумані власні міфи. І спробуємо пригадати, реальні історії жінок, які ви читали, або чули від самих жертв які коли-небудь страждали від насильства.

Пригадали? Чим схожі ці всі історії? Так, всі жертви тиранів казали «Все починалось ідеально»!!! Він був ніжним, турботливим, таких вихованим, романтичним. І бла-бла!

Щось вже не в’яжеться із владним героєм, так? Який принижує, зверхньо ставиться, плює на почуття героїні і так далі. І не бачить далі власного носа. Так, не ідеальний, і одразу це не приховує. Він відвертий, і в цьому вже перший плюс його не боятись. Принаймні жінка знає що від нього очікувати. І закохуватись чи не закохуватись у нього  -  це її власний вибір.

Боятись слід тих, хто ідеальний. Портрет тирана зовсім інший. Вони не впевненні в собі, можуть бути доволі глибокими, начитаними, хитрими. Тому що ж треба якось маніпулювати жінкою? Тиран ніколи в житті не проявить своє справжньої личини. Він буде  роками вдавати дбайливого чоловіка, допоки жертва не буде повністю залежати від нього. Ось тоді впевнений, що шляху назад немає. Всім відома фраза, реальних жертв: «Вперше він вдарив мене після весілля. Або після народження дитини».

Так  от більшої загрози я якраз би чекала від  ідеального образу романтичного, ніжного і чуттєвого чоловіка  (бо ідеальних як відомо не буває) – і в житті це може закінчитись доволі плачевно. Як не дивно…

Тепер перейдемо  до того чи здатний владний герой змінитись і по-справжньому закохатись?

Хто такий владний герой і з кого він списаний? Владний герой – це хлопчик який ще не виріс. І таких владних героїв у реальному світі як собак не різаних. Кохання тут є доволі логічним фактором для дорослішання. Чому хлопчик, а згадайте як нас в дитинстві смикали за косички хлопці, тому що по-іншому висловити свою симпатію не вміли. Владний герой просто не навчився любити. Зазвичай  у творах ця проблема пов’язана із холодними стосунками із матір’ю, специфічним вихованням, психологічна травма і таке інше. У такого героя є всі шанси змінитись. Адже його вади – це психологічні проблеми чи не так? Які зараз вирішуються. Це у тирана психічні.

Що розкриває цей образ? Насправді ховається за насувним образом  холоднокровного владного героя - налякане самотнє хлопчисько, яке є доволі «безобідним». Тобто з самого початку природа задумала його як нормальну, миролюбну людину. Але в житті стались якісь неприємні події, що змусили його стати іншим – не собою. І акцент на цьому, і є головним стержнем образу.

Згадаємо казку, яку я люблю приводити в приклад «Красуня і Чудовисько», яка стала своєрідним прототипом для любовних романів.

Чудовисько було з самого початку таким? Ні. Спочатку чудовисько було вродливим принцем. Але вже потім в його зачарувала зла відьма. Ось це і є головним в таких історія. Жінка не міняє кардинально  чоловіка (що не можливо в принципі), вона допомагає стати йому самим собою. Знайти шлях до самого себе, завдяки коханню. Адже кохання всіх міняє? Хіба в реальному житті не так? 

І ще, один важливий момент. У творі може бути  легке застсоування сили.  Візьмемо для прикладу ті ж славнозвісні «50 відтінків». Герой має деякі специфічні вподобання, і цим ніби то принижує свою жінку. Але у фільмі акцентували увагу на тому, що герой її до цього не змушує, - жінка погоджується сама.  А він  говорить, що зайде наскільки далеко, наскільки вона це дозволить. Це чесно, це рівноправно. І це нормальна складова здорових стосунків. У кожного з нас можуть бути власні вподобання, але вони закінчуються там, де починаються  вподобання і права іншого . І кожен має право відмовитись.   Це повинно існувати не тільки між чоловіком і жінкою, а й між всіма нами.  Це важливо!!!  Як каже народна мудрість: " Кожна жінка обирає собі такого чоловіка з недоліками якого готова миритись".  Але тирани, насильство це зовсім інша історія.