Доброго дня!

Хотілося б поговорити про подорожі та відвідини цікавих місць. У мене вже виробилась така звичка, що коли починаю писати якийсь твір, то окрім того, що довго мудрую над іменами персонажів, то ще й мушу поселити їх у якомусь цікавому місті чи країні.

Хто читав, тому відомо, що мої герої "розселені" по різних куточках України (Житомирщина, Тернопільщина, і була навіть Дніпропетровщині). І не так давно захотілось написати про рідну Львівщину.

Отже, герої мого нового оповідання "Пара за обміном" подорожують у Самбір, куди веде їх одна цікавість. Мощі святого Валентина. Одразу скажу, що те, що ви знайдете на сторінках історії, не є вигадкою. Усі місця реальні, як і те, що в одному із храмів справді зберігається реліквія - мощі покровителя закоханих.

У цього міста давня цікава історія. Але не буду сильно заглиблюватись сухими фактами. Краще порадую вас фотографіями♥️♥️♥️

Самбір. Вид Ратуші

​​​​Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Мощі Валентина

Фігура оленя - символа міста

Арка Закоханих - фотозона

Представляю вам уривочок із свіженької частинки:

"Що я знала про це місто?

Після Христининої публікації трохи погуглила в Інтернеті.

Самбір - місто студентства, місто Валентина, що знаходилось майже коло Львова. Тут була широко розвинена галузь торгівлі, чимало навчальних закладів та шкіл, привітні мешканці, старовинні пам'ятки...

Погортала фотографії, від яких так і віяло романтикою. Зацікавили легенди про польську королеву Бону та полювання на оленя, зображення якого, пробитого стрілою, майорить на міському гербі. Згідно історії, Марина Мнишек була дочкою самбірського воєводи і саме з міської ратуші самозванець Лжедмитрій Другий, що став її чоловіком, виголошував промову про завоювання Російської імперії...

... Потрапили на Літургію, помолились перед реліквією. Я зачудовано озиралась довкола, відмічаючи про себе стиль пишності церкви. Вівтар та ікони обрамлені золотом, на куполоподібних вікнах містились вітражі з відповідною тематикою. Загалом все як у будь-якому храмі.

Позолочені куполи та хрести виднілись здалеку. Церква була розташована на горбочку, і прямо біля виходу виднівся східчастий спуск додолу, в іншу частину міста. Біло-голубе забарвлення стін створювало атмосферу духовного затишку.

Словом, мені тут подобалось все більше..."

​​​​Ну як? А ви любите подорожі? Якщо так, то біжіть читати новеньку історію ♥️ Гарного дня та лише позитивних емоцій!