Мало-мало-мало мені...

"Мало-мало-мало мені, не дощу навесні...", - співав Слава Вакарчук, а в моїй інтерпретації "мало-мало-мало мені читачів!". Всіх, хто ще не знайомий із моєю творчістю  щиро запрошую ознайомитися!!! Зокрема, з історією "Суддя", яка перебуває зараз в стані "вагітності": формуються основні органи-розкриваються образи головних героїв, і обов'язково буде її народження - повністю готовийй твір для участі в конкурсі Кохання не купити

"– Ну, що я вже готовий, пішли зі мною покажу тобі свій скарб… - він поманив мене пальцем і відсунувши в бік виїзну шафу, перед нами з’явилися ще одні двері.

По моїй спині пробіг крижаний вихор. Я потрапила у пастку, що зараз чекає на мене!

Із швидкістю шаленої черепашки я попрямувала за Князєвим у його внутрішню приховану кімнату.

– Та ходи вже швидше налякане дівчисько! – басом проревів мучитель і дочекавшись мого успішного фінішу, схопив мене за плечі, що я аж від переляку, навіть закрила очі.

– Знайомся! Це мій кабінет «особливого призначення», - вигукнув він і в його голосі звучала справжня нестримна гордість. - Як казав відомий Пилип Пилипович в «Собачому серці», що у кожній кімнаті в будинку, є своє чітке призначення, щоб не приходилося «обідати в кабінеті, а кроликів різати у ванній». Так і вмене це кімната для задоволення.

Невже він ярий прихильник БДСМ? А так і не скажеш…

Але, коли я відкрила очі у його святилищі, то була приємно здивована..."

Всім гарного вечора!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Який хітрий звір!
— Ти маєш розуміти, Адріане, якщо ви втечете, то підставите під удар зграю. Я змушений буду вжити всіх заходів для захисту клану. Брат уважно дивиться на мене, але в його погляді я не бачу прагнення Альфи підкорити
Чернетка наших почуттів. Цікава сцена та візуал
Сьогодні я вирішила зробити блог до історії «Чернетка наших почуттів» не зі спойлером, а з просто дуже прикольною сценою, яка вже розміщена на сайті. Сподіваюсь, вам вона подобається так же сильно, як і мені, й
Перші привітання та побажання для Лізи
Спочатку вітали батьки, потім кращий друг, а що із цього вийшло: — Мамо, тату, я дуже вдячна вам за подарунок. Він справді дуже гарний. А про наречених мені ще рано думати, адже я лише вступаю до університету. —
Загадки космічної кухні: святковий конкурс!
✨ Привіт, дорогі читачі! Учора я святкувала свій День народження і з цієї нагоди мені хочеться потішити вас та влаштувати кулінарно-детективний інтерактив за мотивами книги «Код Всесвіту: Чорна діра»! Запрошую
Звіт Марафону " Прочитай мене"
Вітаю, шановне панство та товариство, мої колеги, друзі, читачі й усі, хто просто випадково опинився на сторінках мого блогу! І ось нарешті настав той момент, коли я можу зібрати докупи все, що залишилося після цього марафону:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше