Мало-мало-мало мені...

"Мало-мало-мало мені, не дощу навесні...", - співав Слава Вакарчук, а в моїй інтерпретації "мало-мало-мало мені читачів!". Всіх, хто ще не знайомий із моєю творчістю  щиро запрошую ознайомитися!!! Зокрема, з історією "Суддя", яка перебуває зараз в стані "вагітності": формуються основні органи-розкриваються образи головних героїв, і обов'язково буде її народження - повністю готовийй твір для участі в конкурсі Кохання не купити

"– Ну, що я вже готовий, пішли зі мною покажу тобі свій скарб… - він поманив мене пальцем і відсунувши в бік виїзну шафу, перед нами з’явилися ще одні двері.

По моїй спині пробіг крижаний вихор. Я потрапила у пастку, що зараз чекає на мене!

Із швидкістю шаленої черепашки я попрямувала за Князєвим у його внутрішню приховану кімнату.

– Та ходи вже швидше налякане дівчисько! – басом проревів мучитель і дочекавшись мого успішного фінішу, схопив мене за плечі, що я аж від переляку, навіть закрила очі.

– Знайомся! Це мій кабінет «особливого призначення», - вигукнув він і в його голосі звучала справжня нестримна гордість. - Як казав відомий Пилип Пилипович в «Собачому серці», що у кожній кімнаті в будинку, є своє чітке призначення, щоб не приходилося «обідати в кабінеті, а кроликів різати у ванній». Так і вмене це кімната для задоволення.

Невже він ярий прихильник БДСМ? А так і не скажеш…

Але, коли я відкрила очі у його святилищі, то була приємно здивована..."

Всім гарного вечора!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Шукаю друзяшок
Усім привіт! Шукаю починаючих авторів, які не проти законектитись і підтримувати одне одного))
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше