Новий розділ роману "Закохатися в хакера".

Сашко прийшов в зазначений час. Він подивився на мене і сказав:

- Привіт, Павло. Як справи?

- Нормально – відказую йому – А у тебе?

- Також тіп топ. Готовий до освоєння нової специфікації – він посміхається мені.

Я нічого не відповідаю і ми йдемо до спальні. Через якийсь час Сашко починає розповідати мені етап за етапом як робити злом комп’ютера, як підключитися до камери спостереження, як підключитися до чужої розмови, як хакнути чужу базу даних і багато яких різних речей. Я занотовую до блокнотика все: алгоритми дій, програмне та апаратне забезпечення необхідне для тієї чи іншої хакерської операції.

- Давай спробуємо перевірити на практиці твої знання – пропонує він мені.

- Давай. А як?

- В тебе є старий комп’ютер. Відкриєш на ньому електронного листа з вірусом. А на ноуті побачиш принцип дії – пояснює Сашко мені.

- Є старий ноутбук. Я не користувався їм давно.

- От на ньому і потренуєшся. Але спочатку можеш принести мені попити. А то в горлі пересохло.

Йду на кухню за водою. Мені за дві години навчання хакерським навичкам і самому хочеться пити. Повертаюся за пару хвилин зі склянкою води. Бачу мій знайомий якось нервово дивиться на мене. Запитую в нього про це:

- Щось сталося?

- Ні нічого – хитає він головою – все гаразд.

Сашко жадібно випиває воду. Після чого ми пробуємо хакнути інформацію з мого старого ноутбука, підключивши його до Інтернету та надіславши його вірус. В мене все пройшло гладко.

- Ну ще пару занять і буде з тебе професіонал – знайомий хвалить мене – скоро і мене переплюнеш.

- Та навряд чи – махаю на те рукою.

Далі Сашко показує принцип роботи з прослуховування телефону. Виявляється є програмні сервіси, які дозволяють зробити це за плату. Знову перевіряємо на моєму телефоні – працює геніально.

- Ну що дякую – кажу на завершення мого навчання.

- Та немає за що – знайомий тисне руку на прощання.

Ввечері телефоную Світлані розповідаю про свої успіхи. Вона також радіє. Проте чую, в її голосі якийсь сумнів. Запитую в чому справа.

- А що якщо не вийде зробити справу. Якщо все провалиться. То що тоді.

- Будемо орієнтуватися по ситуацію – я і сам розмірковував про такий варіант розвитку подій. Проте конкретної відповіді не знаю. Вона зітхає. Одне розумію, що маю вберегти її, захистити. Принаймні маю допомогти їй піти з тієї контори. Навіщо мені це потрібно – не знаю.

- А що якщо ми з тобою сходимо повечеряємо кудись – пропоную, щоб відволіктися обом від теми.

- Можна – дівчина погоджується.

Ми домовляємося про місце і час. Через півгодини, одягнувшись в нову футболку, виходжу з квартири.

Цікаво, що буде далі. Переходьте за посиланням і додавайте книгу до бібліотеки. Також буду радий почитати ваші коментарі.