Новинка "Вільна. Грані життя" від Іси Тарк

Доброго вечора, мої любі! 

Сьогодні хочу вам порекомедувати новинку моєї колеги з платформи Букнет. Цікава книжечка від Іси Тарк "Вільна. Грані життя" про дівчину Аду, яка виступить проти сил зла й покаже, який наш світ багатогранний й надзвичайний. 

Я люблю читати книги Іси, до речі, авторка знає про це, оскільки вона дуже вміло втягує читача в свій вигаданий, наповнений пригодами світ. І зараз вона взялася за дріадів. . Мені дуже імпонує стиль написання Іси, оскільки вона звичні речі подає так, що інколи й не вгадаєш, що там далі намудрувала автор книги.  

Тож запрошую до читання, кого цікавить українська міфологія, чари, боротьба добра і зла (куди ж без них?)

https://booknet.com/uk/book/vlna-gran-zhittya-b304289 

Анотація:

Я стою на варті двох світів й захищаю ліс від людей, а людей, від темних істот, що ховаються у темному, дрімучому лісі, а інколи і серед нас...

 

Та, я зробила інше і мій вибір став фатальним... Я влила свою силу, магію, енергію, віддала частину себе, щоб зберегти життя тому, кому вірила, кого любила. А тепер пожинаю плоди свого вчинку! Саме через мене гине мій ліс, його мешканці. І люди...

— «Адо» — прокотилося по лісу, й від цих низьких вібрацій тремтіло все: земля, листки, трава, аж стигла кров у жилах. І я пішла на поклик, хоч знала, що не треба, бо там на мене чекає смерть.  

— Це і є твоя заноза? Якась вона щупленька, суха, а в жилах магії, як кіт наплакав. Ой, ще і серце хворе, так стукотить, що ось-ось вистрибне, чи зупиниться...

— І ліс залишиться без захисниці? — іронічно чи то запитала, чи пригрозила бабуся.

— Захисниці? Не сміши мене Яро. Це, твоє нещастячко, себе захистити не в змозі. Що ж говорити про останній магічний ліс, з усіма жителями...

— Ада, це Ваш останній шанс вижити, бо мій час майже вичерпаний і ти сам про це знаєш.

Я так уважно слухала, що забула, що мене досі «обнімає» живий чагарник.

А Ярослава похитнулась й присіла просто на землю. Потім розв’язала хустину, що була пов’язана не на голову, а на шию і я побачила й зрозуміла чому. Хустина прикривала велику, чорну пляму... Пляму, що лякає своїм виглядом та, кольором...

— Ядо, в нас мало часу. А знань, умінь, я маю передати тобі дуже багато. Завтра почнемо з основ... Та перейдемо до лікувальних трав.

Ваша Ксенія Чейз!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Уляся Смольська
16.01.2021, 18:23:36

Ісині книги чудові! Дякую за рекомендацію, Ксю!

Ксенія Чейз
16.01.2021, 21:15:53

Уляся Смольська, Згодна! Я познайомилася з її творчістю доволі давно. Знайомство почалося з книг "Магія в мені"! І до цього часу інколи заходжу до неї на вогник! І не шкодую про це!

avatar
Міка Стів
16.01.2021, 17:11:43

Дякую за рекомендацію)

Ксенія Чейз
16.01.2021, 21:13:33

Міка Стів, Будь ласка!

avatar
Іса Тарк
16.01.2021, 17:07:29

Дякую! Дуже приємно!

Ксенія Чейз
16.01.2021, 21:13:18

Іса Тарк, Будь ласка! Якщо книга варта уваги, то чого не розповісти про неї.

Інші блоги
❤️мої думки про книгу «поза зоною досяжності»
Всім привітик! Я до вас зі своїми думками ( сподіваюся ви любите такі балаканини ☺️) Мова піде про авторку Маркіза де Бюсі і її роман "Поза Зоною ДосяжностІ" Цей роман бере участь у флешмобі «Неправильне
ХронІки ПІ І Ца — ОфІцІйно Завершено
Хай. Сьогодні той самий момент. Той, коли історія не обривається… а закривається. Повністю. Остаточно. Правильно. Я дописала останній епізод. Ви дочитали (або ще дочитуєте). І тепер — це кінець. Агентство, швидше
Нова сатира
Вітаю! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Сидів, коротше, я сумний... І думаю, чому ж завжди такий? І вирішив я тоді одразу, Зробити Вам нову "прикрасу"! Новий анонс я тут роблю, Сатири робить - піпець люблю! Нова
Старлайт. Катастрофа. Та чудовиська
Прода на “Старлайт” буде опівночі. А як ви звете тих, хто вас будить зранку, коли ще хочеться поспати? — Еверлін…? — прохрипів він нахабно-оксамитовим тоном, від якого мої щоки моментально спалахнули.
Твоє тіло належить мені. Але цього замало
Норман хоче більше... ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК “Норман гладив Джима великим пальцем по кадику, що нервово смикався. Він наблизився і слухав нерівне дихання, вдивляючись у тремтячі очі юнака: — Чому я так сильно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше