"Колекція диваків" - новела №15, передостання

Які вони, суворі будні людини, яка обрала для себе професію спеціаліста з дивацтв? 

Про це у передостанній новелі збірки "Безіменні історії" - "Колекція диваків".

Цитати:

Тому, відповім я, що мені дуже шкода людей, які все своє життя прожили нормальними – не пірнали з головою у вир емоцій, не плутали вигадку з реальністю, не розбивали серце собі й іншим об гостре каміння власних ілюзій і дурості, не викликали у сторонніх бажання покрутити пальцем біля скроні з прицмокуванням «тю-тю». Нікому не побажав би таким народитися!

 

Першим моїм клієнтом став чоловік, якому не вдавалося поставити крапку. Він написав три томи на тему Другої світової війни і не міг зупинитися. Війна давно закінчилася, дедлайни горіли, видавці плювалися й підганяли – бо ж авторитетний історик, книгу розхапають як джинси на розпродажі, тільки допишіть її нарешті! Та крапка вперто не ставилася.

 

«У Загальній декларації прав людини та національних конституціях конче бракує статті, яка гарантувала би право мати секрети», - стверджувала вона.

 

"Колекція диваків"