Про унікальність кожного письменника.

...І не варто боятися, якщо хочете написати щось, чого ще не було. (Адже ми не віримо, що все вже написане раніше, правда ж? А якщо віримо, отже, зголошуємося з тезою про закінченням історії і життя в цілому, бо коли немає розвитку, є тільки смерть). Молоді письменники часто дійсно бояться створювати своє, будувати по-своєму фрази і сюжети, малювати своїми барвами, бо вони ніде нічого подібного не зустрічали. Страшно, а раптом неправильно? А раптом вийдеш за межі жанру й тебе не читатимуть? А раптом засміють?

Дурниці! Найцікавіші твори створюються саме на межі жанрів, і так починаються нові напрямки у мистецтві, а іноді нові епохи в історії людства. А на рахунок "не читатимуть", або видавництво не візьме, чи грошей не заплатять тощо, то це ще більша помилка. Ви пишете не заради грошей (ті, хто пише насамперед заради грошей, залишилися на перших сторінках), гроші бажані, безумовно, але вони не мета, а наслідок вашої діяльності. Ви пишете твір, і якщо будете чесні з собою, то він буде класним, і коли ваші щирі читачі знайдуть до нього дорогу, питання грошей вирішиться саме собою.

Хіба за твори тої ж Роулінг перше видавництво схопилося? Вона отримала не один десяток відмов, бо "не цікаво, передбачувано, надто складно та занадто довго" (і це про першу частину). З її сьогоднішніми мільйонними накладами такі звинувачення сміховинні, а твори, які отримували подібні відмови, аж ніяк не змінилися.

Читати далі