Привіт!

Хто не знає, то я люблю писати про магію так само, як і про фентезійні чи фантастичні світи, та пригоди.

Ну а яка ж магія без відьом та магічного приладдя?

Сьогодні хочу поділитися з вами інформацією про те, яким воно буває взагалі, ну і поговорити про мітлу зокрема.

Отже, магічні предмети бувають за призначенням ритуальні, обрядові, захисні. Деякі предмети мають не одне, а відразу декілька призначень.

До ритуальних належать ті, за допомогою яких проводилися певні ритуали. Наприклад, чаші, жезли, посохи, одяг мага та різноманітна атрибутика.

Ці ж речі можуть використовуватися і в обрядах. Але, наприклад, серед української обрядової атрибутики є дідух, різдвяний павук, писанки.

Серез захисних магічних предметів ви знайдете мольфи, згарди, обереги, перстні, медальйони, підвіски, шелести, гердани, і т.д. Серед українських наймогутніших оберегів є вишивка, а також родинні реліквії.

Ну а тепер ближче до транспорту.

Відьми, за переказами, літали на чому не ліньки. Зазвичай це були предмети з держаками. Хоча за певними джерелами оголені відьми з мітлами виконували ритуальні танці, підстрибуючи, що і справило неймовірне враження на священників у давнину. Так відьми стали літати. Але маємо, що маємо - найпоширенішим транспортним засобом у фольклорі була і залишається мітла.

Але була вона не тільки транспортом, але й використовувалася для замітання слідів та у ритуалах очищення, окрім ритуальних танців, як я вже зазначала. Мітла слугувала ніби провідником між двома світами. Але основне призначення її, це, звісно, мести. Ось і вимітали відьми погане чи хороше, в залежності від того, чим відьма займалася.

Розповідати про все можна довго, але на правах реклами запрошую на оновлення книги "Така собі відьма", де саме мітла зіграла неабияку роль у житті головної героїні.