Новинка!

Шановні читачі!

Запрошую до своєї новинки - Покохай мене по-драконячому!

Анотація до книги "Покохай мене по-драконячому"

Я мріяла співати, але працюю продавщицею. А ще драконячий мер не дає мені проходу. І все тому, що я по безглуздій випадковісті сіла до нього в машину! Ця помилка стала початком низки моїх бід, і я б рада втекти від настирливого дракона, але тільки він може врятувати мою дочку!

— Е-е. А я вам не заплатила, так? — згадую я, що на нас тоді так гаркнули, що я навіть забула дати йому золото.

— Мені не потрібно золото, але могли хоча б запитати, перш ніж сідати до чужої машини.

— Ну, різне буває. Особливо після розлучення, — м’яко відповідаю я, не зводячи погляду з його очей. — Зате я тепер вільна дракониця.

Головне — зоровий контакт.

— Найменше мене цікавить ваше особисте життя.

— Вибачте, — опускаю очі й одразу ж підіймаю. — Моя подруга Ліліт Грахем дала мені ключі від квартири, де я могла б влаштуватися зі своєю донькою.

— Тобто ви туди ненадовго й без стартових, — він робить прочерк в одному з рядків.

Як це без стартових? Там же тисячу золотих дають на життя.

— Левитанії потрібні ті, хто буде приносити користь місту, — він дивиться на мене з-під примружених вій.

І все таким холодним тоном, який суперечить полум’яному погляду. Він огортає мене, розпалюючи кров.

— Стривайте, але я збираюся працювати, — тягну руку до нього й паперів.

Мені не можна повертатися. У жодному разі!