Це була таємниця, яку ми вчотирьох поклялись зберігати. –І лише, коли я стверджено захитала головою, Рей повільно забрав руку від мого обличчя, він повільно провівши по моїх грудях.
- Рей,ти налякав мене.
- Катя, ти, напевне, не знаєш, але небагатьом можна звертатись до мене на ти і по імені.
- Встигла помітити
- І?
Вибачте, архоне,- я все таки надіялась стати другом, але драк показав моє місце, - звичка з часів До вторгнення в моє життя драконів. Чи дозволить повелитель…
- Мій. Не забувай добавляти Мій, - він просто потішався наді мною, а я була готова повірити, що він хороший.
- Чи дозволить МІЙ повелитель піти своїй слузі в свою опочивальню? – чомусь навіть не хотілось приховувати свого не вдоволення. Навигадувала, щось собі, а тепер розплачуюсь
- Ні! Чи пам’ятаєш ти, що обіцяла, якщо я виконаю твої бажання? – голос був такий зухвалий і таємничий, ніби оповитий туманом.
- Я обіцяю ...
Якщо вас зацікавив цей уривок, буду рада бачити вас читачем моєї книги "Мій дракон"
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати