Це була таємниця, яку ми вчотирьох поклялись зберігати. –І лише, коли я стверджено захитала головою, Рей повільно забрав руку від мого обличчя, він повільно провівши по моїх грудях.

 - Рей,ти налякав мене.

     - Катя, ти, напевне, не знаєш, але небагатьом можна звертатись до мене на ти і по імені.

     - Встигла помітити

     - І?

     Вибачте, архоне,- я все таки надіялась стати другом, але драк показав моє місце, - звичка з часів До вторгнення в моє життя драконів. Чи дозволить повелитель…

     - Мій. Не забувай добавляти Мій, - він просто потішався наді мною, а я була готова повірити, що він хороший.

     - Чи дозволить МІЙ повелитель піти своїй слузі в свою опочивальню? – чомусь навіть не хотілось приховувати свого не вдоволення. Навигадувала, щось собі, а тепер розплачуюсь

     - Ні! Чи пам’ятаєш ти, що обіцяла, якщо я виконаю твої бажання? – голос був такий зухвалий і таємничий, ніби оповитий туманом.

- Я обіцяю ...

Якщо вас зацікавив цей уривок, буду рада бачити вас читачем моєї книги "Мій дракон"