Історія однієї новорічної ночі
Новий рік – нові сили!)
Вітаю всіх зі святами та хочу розповісти вам маленьку передісторію. Кінець року, як відомо, це завжди купа справ, тож під пресом всього мені довелося заморозити свою книгу «Дайнара». До слова, там написано всього 9 сторінок, але оновлення не було дуже довго, і біда навіть не стільки в нестачі часу, як у відсутності сил і натхнення на писання.
Варто лиш мені було нарешті визнати це і написати про тимчасову заморозку книги в Інстаграм, як буквально на наступний день сталася така річ. Я чомусь, чисто бо отак захотілось, раптом згорнула програму, в якій працювала, і взялась погортати папку із вордівськими документами, де там такі-сякі мої писульки зберігаються. Натрапила на два невеликі уривки однозначно однієї історії, але якої?
Перечитавши їх, мій мозок, чи то був не він(?) вирішив, що саме цим двом уривкам – їм, а не початій і опубліковані історії, треба дати продовження. І то скоро! Таке у мене вже було, коли я якраз закінчувала «Іншими очима», а до голови влізла історія одного невдалого весілля і хоч стій хоч падай!
Тому, оскільки не можу собі відмовити, хочу додати трішки настрою історією новорічної ночі, на межі реального життя та магії. Чарівних вам свят!)
Львів, зима і трохи магії
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗнайомі відчуття, але коли муза каже, що треба писати "оце, а не оте", то так треба й робити.
З задоволенням поринаю у нову історію і знаю, що то буде круто))
Ніна Коваль, О таак, слухаюсь і повинуюсь, як говориться)) дякую)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати