Історія однієї новорічної ночі

 

Новий рік – нові сили!) 

Вітаю всіх зі святами та хочу розповісти вам маленьку передісторію. Кінець року, як відомо, це завжди купа справ, тож під пресом всього мені довелося заморозити свою книгу «Дайнара». До слова, там написано всього 9 сторінок, але оновлення не було дуже довго, і біда навіть не стільки  в нестачі часу, як у відсутності сил і натхнення на писання.

 Варто лиш мені було нарешті визнати це і написати про тимчасову заморозку книги в Інстаграм, як буквально на наступний день сталася така річ. Я чомусь, чисто бо отак захотілось, раптом згорнула програму, в якій працювала, і взялась погортати папку із вордівськими документами, де там такі-сякі мої писульки зберігаються. Натрапила на два невеликі уривки однозначно однієї історії, але якої?

 Перечитавши їх, мій мозок, чи то був не він(?) вирішив, що саме цим двом уривкам – їм, а не початій і опубліковані історії, треба дати продовження. І то скоро! Таке у мене вже було, коли я якраз закінчувала «Іншими очима», а до голови влізла історія одного невдалого весілля і хоч стій хоч падай!

 

Тому, оскільки не можу собі відмовити, хочу додати трішки настрою історією новорічної ночі, на межі реального життя та магії. Чарівних вам свят!)

Відьомський прийдешній

Львів, зима і трохи магії

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ніна Коваль
02.01.2021, 13:31:34

Знайомі відчуття, але коли муза каже, що треба писати "оце, а не оте", то так треба й робити.
З задоволенням поринаю у нову історію і знаю, що то буде круто))

Tatia Koviz
02.01.2021, 17:14:03

Ніна Коваль, О таак, слухаюсь і повинуюсь, як говориться)) дякую)))

Інші блоги
Без слів….
:)))) шах і мат ....
Чоловік, який звик отримувати все
«— Тоді скажи мені це, дивлячись прямо в очі, Марино! — раптом вибухнув він, і його зазвичай спокійний, оксамитовий голос зірвався на хрипкий, владний крик... Коли пишеш героїв із сильними характерами, кожен їхній
Рецензія на книгу Наталії Арден."Альтаріон"
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак Рецензія на книгу Наталії Арден, "Альтаріон: Два сонця" Існує стара дилема: що важливіше для твору — сильний початок чи сильний фінал? В ідеалі,
Попіл спалених мостів. Комікс до завтрашньої глави
Завтрашня глава книжки «Попіл спалених мостів» буде дуже емоційною та полікує ваші сердечка! А поки можна подивитися на наш традиційний комікс-спойлер! А ще я нарешті зібрала докупи усі свої соцмережі, тож підписуйтеся
Ваша перша сцена )
Діліться, якою була перша сцена, з якої почалася ваша книга? Не перше речення - а саме історія =)) У мене «Сваха під прикриттям» почалася 20 років тому не зі свахи й навіть не з основних подій сюжету. Перша сцена
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше