Мій світ фентезі: «змієборець»

Привіт, друзі!

Звертаюсь, насамперед, до тих, хто мене знає, тобто авторів та читачів Букнету, котрі хоч раз гортали сторінки моїх сяких-таких творів. Якось так сталося, що найулюбленішими (і єдиними) жанрами художньої літератури для мене завжди були «історія» та «детектив». Ця любов має тривалий період, а її витоки губляться ще у другому класі середньо-освітньої школи, коли мені до грудей причепили зірочку з портретом кучерявого Володі Ульянова. Того самого, котрий у стані дитячої люті відривав лялькам голови та кінцівки і носив топити до річки кішку-породіллю з кошенятами. Відтак переважна більшість моїх творів (за обсягом списаних сторінок), що викладені на порталі, стосується саме цих тем. Бо там теж є кров, ненависть, смерть, злочин і, зрештою, справедливе покарання. Мене це завжди приваблювало, як і Юкіо Місіму, бо ж і смерть має власну привабливу естетику. Але світ безмежний і до біса цікавезний, як і усі літературні жанри. Тож ніколи не можна говорити «ніколи», навіть коли це стосується літератури.

Минулого року я вперше спробував себе у жанрі фентезі, спонукою до чого стала участь в одному літературному конкурсі. І хоча сам конкурс зійшов на пшик, проте я таки спробував власні сили. Результатом чого стали два невеличких твори: «Змієносець» та «Дитя степу» - різні за епохою, статтю головних героїв та вкладеним сенсом. Зізнаюся: працювати над творами було вкрай цікаво, адже, як виявилося, історичне тло та фентезійні реалії можуть дати неабиякий результат. Навряд чи я буду тут першовідкривачем, бо ж до мене цю ниву гарно обробили Р.Толкін, К.С.Льюіс, М.Стюарт, А.Сапковський, М.Семенова. Як виявилось, той минулорічний досвід відклався шаром позитивних емоцій у підсвідомості, і цього року я вирішив повернутися до випробуваної теми. Так народилася ідея нового твору, під робочою назвою «Змієборець» (назва не остаточна).

Про що твір? Тема стара, ніби наша цивілізація – про боротьбу добра і зла, про перемогу «правильних» хлопців над «неправильними», де головною нагородою для героя буде, звісно ж, кохання. Окремо хочу відзначити географію твору. Якщо події трилогії Р.Толкіна відбувалися у Середземʼї, то я своїх героїв відправив до іншої країни – Рутенії. Ви не знайдете її на мапі, так само як і її сусідів – Альбарейу, Транскарпію, Літлатію, Таурарію чи Замурʼя. Проте у ній живуть такі само живі люди, як і скрізь. Вони обробляють ниву, вірять у Христа, закохуються, страждають та вмирають. Тож подібно до Р.Толкіна, я теж можу сказати: Рутенія знаходиться на землі. Усе решта – лише вигадка автора.

Отже, «Змієборець» від Володимира Сіверського на ваш розсуд…

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Вона пішла?
Спадкоємиця ЩОДНЯ оновлюється. Сьогодні на часі 51 розділ: Міра вже звикла, що у власній голові вона більше не сама. Зуравія бурчить, радить, а тепер взагалі командує. Втручається тоді, коли її не просять, і страшенно дратує
Повернення до найперших героїв
Отже, редагування "Дракайни" вирішило взяти відпустку )) Я не стала з ним сперечатися й потроху переключилася на "Останніх" - третю книгу циклу Еваїїн. Але одразу скажу, швидко ця історія точно не
✨❤️приЄмна Новина❤️✨
❤️Щира подяка команді Букнет! ❤️ Сьогодні для мене стався неймовірно приємний сюрприз! ❤️ Мої книги «Тамін і Валерія. Кохання під вуаллю» та «Серце у морській солі» потрапили до івенту «Кохання після
Оце так новина
Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»
Трошки лірики, або про те що болить
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше