Мій світ фентезі: «змієборець»

Привіт, друзі!

Звертаюсь, насамперед, до тих, хто мене знає, тобто авторів та читачів Букнету, котрі хоч раз гортали сторінки моїх сяких-таких творів. Якось так сталося, що найулюбленішими (і єдиними) жанрами художньої літератури для мене завжди були «історія» та «детектив». Ця любов має тривалий період, а її витоки губляться ще у другому класі середньо-освітньої школи, коли мені до грудей причепили зірочку з портретом кучерявого Володі Ульянова. Того самого, котрий у стані дитячої люті відривав лялькам голови та кінцівки і носив топити до річки кішку-породіллю з кошенятами. Відтак переважна більшість моїх творів (за обсягом списаних сторінок), що викладені на порталі, стосується саме цих тем. Бо там теж є кров, ненависть, смерть, злочин і, зрештою, справедливе покарання. Мене це завжди приваблювало, як і Юкіо Місіму, бо ж і смерть має власну привабливу естетику. Але світ безмежний і до біса цікавезний, як і усі літературні жанри. Тож ніколи не можна говорити «ніколи», навіть коли це стосується літератури.

Минулого року я вперше спробував себе у жанрі фентезі, спонукою до чого стала участь в одному літературному конкурсі. І хоча сам конкурс зійшов на пшик, проте я таки спробував власні сили. Результатом чого стали два невеличких твори: «Змієносець» та «Дитя степу» - різні за епохою, статтю головних героїв та вкладеним сенсом. Зізнаюся: працювати над творами було вкрай цікаво, адже, як виявилося, історичне тло та фентезійні реалії можуть дати неабиякий результат. Навряд чи я буду тут першовідкривачем, бо ж до мене цю ниву гарно обробили Р.Толкін, К.С.Льюіс, М.Стюарт, А.Сапковський, М.Семенова. Як виявилось, той минулорічний досвід відклався шаром позитивних емоцій у підсвідомості, і цього року я вирішив повернутися до випробуваної теми. Так народилася ідея нового твору, під робочою назвою «Змієборець» (назва не остаточна).

Про що твір? Тема стара, ніби наша цивілізація – про боротьбу добра і зла, про перемогу «правильних» хлопців над «неправильними», де головною нагородою для героя буде, звісно ж, кохання. Окремо хочу відзначити географію твору. Якщо події трилогії Р.Толкіна відбувалися у Середземʼї, то я своїх героїв відправив до іншої країни – Рутенії. Ви не знайдете її на мапі, так само як і її сусідів – Альбарейу, Транскарпію, Літлатію, Таурарію чи Замурʼя. Проте у ній живуть такі само живі люди, як і скрізь. Вони обробляють ниву, вірять у Христа, закохуються, страждають та вмирають. Тож подібно до Р.Толкіна, я теж можу сказати: Рутенія знаходиться на землі. Усе решта – лише вигадка автора.

Отже, «Змієборець» від Володимира Сіверського на ваш розсуд…