От я помітила, що всі роблять собі отакі блоги-підсумки року. Дуже цікаво, до речі, особливо коли читаєш про досягнення людей, який не знаєш/вперше чуєш/взагалі випадково натрапив. Букнет для мене це щось новеньке, я мало кого тут знаю, досягнень у мене малувато для окремого блогу (каже людина, яка сидить та пише блог, ага), але я, чесне слово, думала, що буде гірше. От насправді. Я коли прийшла сюди, я думала, що буду тут геть чужою, незрозумілою панянкою, яка пише все, що їй прийде в дурну голівоньку. Але я знайшла друзів/колег/просто гарних людей (обирайте, що Вам до вподоби), з якими я дійсно хотіла б спілкуватися й надалі. От їм отаке величезненьке дякую, бо тільки завдяки Вам я дійсно пишу цей блог, я не забилася в кутку. 

Отже, рік 2020 (а він іще триває). Що він мені приніс?

✴ Я завершила першу книгу свого циклу. Це, мабуть, найбільше моє досягнення у сфері літератури, тому що свої «Уламки» я змінювати не хочу. На них чекає редакція. Звісно, це не перша мій завершений твір, проте саме цей став пробним твором з новим виробленим стилем. Його треба корегувати, звісно, але...

✴ Я зрозуміла цінність життя та смерті. Це дійсно одне з тих пунктів, яких навчає теперішня ситуація. Як писав Рік Янсі, "Як тільки ми вирішимо, що життя одного з нас не має значення, ми програємо". Цінуймо те, що в нас є. 

✴ Я прочитала дуже багато просто крутецьких книг, прочитала книгу англійською в оригіналі. 

✴ Розпочала вивчення нової мови. 

✴ Почала писати "Дотик", прописую сюжет "Блукаючих". Не знаю, що з цього всього вийде, проте спробувати варто. Три книги в різних жанрах, об'єднаних в цикл лише однією маленькою деталлю. 

✴ Почала писати про любов. Звучить смішно, проте це дійсно так. 

Загалом, ще багато чого, проте я не бачу сенсу писати все те, що сталося (або не сталося). Ділюся з вами сокровенним. Я не люблю та не вмію складати собі якісь плани (хоча й таке робила), бо понад усе боюсь розчарування. Але читаючи ваші блоги, книжки, просто спілкуючись з такими чудовими та талановитими людьми, я розумію, що не варто згадувати чужі помилки. Краще згадувати те, як ці помилки виправляються. 

Дякую Вам, усіх з прийдешніми святами!