Усім привіт!

2020-й добігає свого логічного завершення, і скоро до нас у двері постукає Новий рік, 2021. За традицією, невідомо ким започаткованою, хочу поділитись своїми надбаннями та враженнями від року, що минає.

2020-й особисто для мене став роком творчості та натхнення. Зізнаюсь, цього року я мабуть, найбільше за весь час, відколи відкрила в собі талант до письма, тримала ручку в руках та засідала перед клавіатурою.

І справа не в натхненні. То в нас, творчих людей, така мінлива річ і така примхлива обставина, що і не знаєш, коли нова ідея осяйно з'явиться в твоєму мозку. Так, наче хтось клацнув пальцями, - і ти вже уявляєш персонажів та бачиш картину майбутньої історії. До мене натхнення приходило навіть в сні, чи під час перегляду фільму, або просто коли стояла, сумуючи, на зупинці, і чекала на автобус...

Справа у часі, який люди постійно гублять. "У мене немає часу. Катастрофічно не вистачає... " - це вже стало якоюсь заразною відмовкою, щоб просто сховатись та розчинитись у сірих буднях. Не була винятком і я. Навчання, робота, проекти, реферати, важкі дванадцятигодинні зміни, домашні клопоти (тепер ось ще й ремонт додався до повного щастя) - здавалось, життя мчить на шаленій швидкості, наче той поїзд, а ти встигаєш лиш приймати його таким, як є. Куди ж там уже сили на творчість?

І лиш в березні цього року я зрозуміла, що помилялась. Час для улюбленої справи можна знайти завжди, лишень цього треба захотіти. Почався карантин, усі сполохано зачинились по домівках, знайомі та колеги з роботи постійно телефонували та нили, що їм важко живеться, що все не те, що не можуть вже всидіти вдома... А я сильно не слухала ті всі "плачі", а провела час із користю. 

Писала. Завершувала вже почате і придумувала нове. Тому, коли більш-менш ситуація стабілізувалась, люди звикли до тих масок, і на вулицях пожвавішав рух, я усміхалась. Бо відчувала, що робила і роблю зараз те, що мені подобається та приносить задоволення.

Потім я зареєструвалась на Букнет і почала викладати свою писанину. Для мене це важливо. Не хочеться більше просто тихо сидіти в кутку та писати як це зараз говорять "в шухляду", тому радію, що з'явилась можливість поділитись творами з читацькою аудиторією. І не тільки це - я знайшла для себе багато цікавих та мудрих книг, познайомилась із авторами, чиї поради дуже допомагають. Тут усі - наче сім'я, завжди готові підказати, прийти на поміч та підтримати. Радію, що і я належу до неї)))

Я - автор-початківець, який завжди прагне вдосконалюватись та розвиватись. Працюю у жанрах слр та фентезі, містику поки тільки опановую, і взагалі стараюсь експериментувати. Отже, з легкої (інколи, може, й не дуже) руки цього року мною були написані сім історій (значення "книга" поки не вживаю, бо знаю, що до цього звання мені ще рости й рости) - п'ять опублікованих та ще дві на чернетці.

Також повернулась до історій, написаних ще в 2018-2019 роках російською мовою - перекладала, редагувала і зараз ви можете побачити їх тут опублікованими (фентезі "Морська пригода" та фанфік "Ти - мій Всесвіт").

Повернусь іще до моєї першої історії, опублікованої тут, адже чорновий варіант молодіжної прози "Дві половинки одного почуття" почала писати ще в січні. Я не сильна в редактурі (що запам'яталось із правил української мови ще в школі - те й залишилось), тому дуже вдячна авторам та читачам, хто аналізував текст та вказував на помилки. 

Знову ж таки, це для мене важливо, адже хочеться писати якісно, ну і відчувати підтримку. Усі люди схильні до помилок, тому говорити, що я ідеальна - не буду. І не вважаю так, тому хочу навчитись писати грамотно та бачити свої недопрацювання.

Також приймала участь у творчих марафонах: до Хелловіну (до речі, продовження дилогії про Хелловінську вечірку уже сайті, запрошую усіх охочих), "Різдвяні спешали" від Холод Влади (поки що готується сюрприз до Нового року) та двох читацьких - від Анни-Марії Еріш та Зимовому від Наталії Дев'ятко.

Почерпнула для себе багато цікавого, а також сподобалось робити подарунки читачам. Навчилась розподіляти свій час, аби встигати до встановлених дедлайнів (це те, що у мене раніше геть не виходило), і вважаю корисним, адже це стимулює продуктивність автора. Єдине, над чим ще вагаюсь - взяти участь у конкурсі від Букнет. Воно наче і хочеться, і колеться... Боюсь, що почну викладати, а потім психану - і закину роботу, інколи настрій буває такий перемінливий... Плюс іще сімейні суперечки, але то вже інша і не дуже приємна історія...

А я про приємне. Які ж плани маю на наступний рік? Хм, треба подумати...

Поки що - білий лист. Звичайно, позавершую все, що почала й не встигла, і ще обов'язково маю організувати якесь редагування історій. Нові ідеї, звичайно, є (думаю, у творчих людей простою не буває, є лиш небажання писати), тож я старатимусь потихеньку втілювати їх у життя, і звісно, про Букнет не забуватиму. А, і ще дуже хочу навчитись робити буктрейлери до книг - дуже вже люблю дивитись такі відео перед прочитанням книги, тому і хочу створювати їх сама.

Ну ось, ніби якось так... Вітаю усіх з наступаючими святами та Новим роком, і бажаю, щоб все, що собі запланували, обов'язково збулось. Щоб панував мир та спокій, щастя та любов, а люди не втрачали віру в себе та свої можливості. І звичайно здоров'ячка усім, міцного-міцного, аби були сили творити далі)))

P. S. А як 2020-й минув у Вас?