Емоційна новинка, що змусить тремтіти від нервів вже на сайті

Зламані

Анотація до книги "Зламані "

Він увірвався в моє життя руйнуючи його цеглинка за цеглинкою. Просто так. Без будь-якої причини на поведінку, що мене вбивала. Він вирішив довести, що кохання можна купити, щоб ти не зробив перед цим. Зламаний  хлопець, що зламав мене. На вигляд живий, але з мертвою душею.  Справжній мерзотник, який вирішив, що йому можна розбити моє серце. Він отримав своє, та що буде далі з нами, зламаними?...

#від ненависті до кохання
#владний нахабний герой
#емоційно

Безкоштовно у якості подарунку на новорічні свята))

Однотомник???

У тексті є:владний герой, від ненависті до кохання, кохання не купити

Обмеження: 18+

(с) Можна стерти кохання з пам'яті. Викинути з серця - це вже інша історія.

В цій історії нас завжди було двоє: я і він. 

Ніколи не троє, ніколи не четверо, тільки ми двоє… і все. 

Здавалося б, що навколо стільки людей, факторів, життєвих обставин, але тільки у самому фіналі я зрозуміла, що все це було фоном нашої історії. Складної, сповненої чогось такого, що проникло у серце голкою: непомітно, але від цього однаково боляче. 

Зламані. 

Ми. 

Я і він. 

Обидва. 

Незламні. Ми. Я і він. Адже насправді зламаний світ навколо і усі його принципи, від яких вовком хочеться вити. 

***

— Привіт, Кріс, ще раз, — нахабно протягує й заходить всередину.

— Це жіночий туалет, — ціджу. Він викликає у мені сильну антипатію одним своїм виглядом. 

— Пофіг, — хмикає й підходить до мене. Розглядає пляму на светрі й цокає язиком. — Ай, як негарно вийшло. Ви-и-и-и-бач, Кріс. 

— Ти ж навмисно, — зіщулюю очі. — Навіщо вибачатися?

— Ні, — щиро дивується навіть й спирається на стіну поруч. Складає руки на грудях. Бісить, що він вище за мене на цілу голову і я відчуваю себе поруч з ним маленькою. — Я випадково. Сказав же, ноги довгі.

— Угу, — стиснувши зуби відповідаю й відвертаюся назад до дзеркала. Фарба приливає до обличчя. 

— Можу дати свою футболку, — пропонує.

— Не потрібно, — ледь стримуючи кляті сльози, відрізаю.

— Ну як хочеш. З першим днем у коледжі, Кріс, я Мага, до речі, — задоволено каже й виходить з туалету даючи мені спокій.  

— Фу-у-у-х, — видихаю та впираюся руками в раковину. 

Мага. Це ім'я?  

Придурок! 

У главі заховано промик)))