Запрошую до прочитання! Зрадію всім)))

Ідея, яка крутилася у мене в голові понад два роки, нарешті, вилилася на папері (точніше на екрані). Замахнулася я масштабно і дуже сподіваюся, що мені вдасться донести до читачів те, що задумала. Можливо, не завжди буде зрозуміло, логічно й послідовно, але саме так лягає у мене ця історія, так я її відчуваю. З часом все стане ясно. Тому поступово з викладкою тексту буде й поповнюватися, так званий глосарій - словничок певних термінів, які необхідні в тексті. Щиро маю надію, що ця історія вам сподобається! Отже... Ґард. Цілителька

Анотація:

З часів створення Адама та Єви запалив Господь у людях іскру Божу, дарувавши їм вічне життя, рай земний, уміння й віру. Та згодом віра їх ослабла, люди стали смертними, втратили вищі знання та перестали чути Слово Його. Боротьба між добром та злом почалася й триває досі…  

За дивних обставин, яких Евелін Морт не може згадати, поки що, життя її перевертається з ніг на голову. Важкий тягар знань лягає їй на плечі, якого вона б воліла не приймати. Та чи є в неї вибір?! І чи зможе нести? Але, здається, доля її визначена вже наперед.

Цитати:

"Усе, що досі уникала,

Тебе без відома спіткало...

Від долі більше не втекти,

Так напророчили зірки!"

" - Ви хочете сказати, що у мене була клінічна смерть?

 - Так.

Евелін не могла в це повірити. Тобто, якби її не врятували, вона б... померла. І ніхто б не знав, де її шукати, тому що єдине озеро поблизу знаходилося на околиці міста. Навесні це досить-таки безлюдне місце. Вона часто туди приїжджала, коли потрібно було побути на самоті й подумати. Але лізти в озеро?!

 - О Боже, - видихнула дівчина, на очі навернулися сльози. - Але я нічого не пам'ятаю. Як я опинилася в озері? - в її голосі все ж прозвучали нотки відчаю, як вона не намагалася приховати свою паніку. Евелін подивилася на доктора, а потім сфокусувалася на незнайомцеві. Його вигляд, поза, манера поведінки показували, що він роздратований і найменше з усього бажав би тут перебувати. "