Чи навчить вона його вірити?

Чи врятує він її від небезпеки?

Реалістично-драматично-гумористично-романтична історія у жанрі слр від Юліанни Бойлук вже чекає на читачів!

Навчи мене вірити

Анотація

Великі гроші ≠ кохання.
Він добре знає це, бо, переживши безліч розчарувань, давно зневірився, що хто-небудь помітить у ньому людину, спраглу до сімейного тепла, а не товстий гаманець.
Вона - людина-свято, яка перетворила хобі на професію і, забувши про свій високий соціальний статус, подорожує світом.
Що буде, коли життя зіштовхне їх у нетипових для них ролях?
Чи навчить вона його вірити?
Чи врятує він її від небезпеки?

кохання не купити,　гумор_протистояння_почуття,　романтика і пригоди

Цитати

Багатий, успішний та відомий. Його усміхнене або ж серйозне обличчя дивилося з безлічі біг-бордів по всій столиці і мегаполісах країни, але хто б знав, якою пошматованою була його душа!

Налаштувавшись виключно на робочий лад, доклавши зусиль, аби забути ту вранішню сцену з тепер уже майже колишньою нареченою в своєму котеджі, Макс припаркував авто неподалік від входу в «Імідж» і впевнено вирушив до закладу. Все, годі витрачати своє життя на того, хто тебе не цінує! Годі з нього тих стосунків, того брехливого кохання і дівчат з великим хобі —рахувати його гроші! І так прекрасно проживе! Ось зараз отримає контракт у акули бізнесу Всеволода Власова на довгострокову співпрацю — і його рекламна компанія злетить вище сонця. Тоді стільки роботи додасться, що він взагалі переселиться у свій офіс. А там дуже весело і без вередливих «половинок».

***

— Та ви, папараці, геть знахабніли! — не витримав чоловік. — В пошуках якихось скандальних новин, які самі й вигадуєте, без сорому влазите в чужі життя і руйнуєте долі! На кого ти працюєш? Хто прислав тебе?

— Божевільний? — вигукнула вона, ривком спробувавши вихопити фотоапарат, але бізнесмен не дозволив це зробити, хутковідвівши від неї руку й піднісши ту вгору й за свою спину. — Віддай камеру, недоумку!

— Язиката, по-перше, слідкуй за мовою, по-друге, я чекаю на відповіді! — геть обурився Макс. Таку журналюгу він зустрів уперше, щоб ще й привселюдно обзивала його. Тіна спостерігала за всім, як в театрі, а він просто втрачав себе від гніву.

— Чекай ще! Камеру, придурку, хутко! Я не маю жодного відношення до папараці! Якщо не віддаси, матимеш великі проблеми! — навіть пригрозила вона, чим зовсім спантеличила. Поглянув на неї уважніше. Мінімум макіяжу. Ледь підведені карі очі в обрамленні природно-густих вій дивилися люто, брови насуплені, маленький носик задертий вгору, соковиті вуста, нафарбовані лише блиском, напіввідкриті і готові сипати прокляття. Її обличчя здалося знайомим, але він уявити не міг, де бачив цю дівчину. Вона навряд могла потрапити на ті заходи, де бував Ларов. Кралі його оточення були моделями з ідеальними формами і накачаними ботоксом вустами. Вони б не з'явилися на вулицю без косметики і з волоссям, зібраним у хвостик, пластмасовою резинкою червоного кольору. А ось журналістка такою могла бути.

— Хто ти така? — спитав різко. — Які проблеми ти мені обіцяєш, дівчинко?

— Не твоя справа хто я! Сам хто такий?

— А то ти не впізнала...

— Вперше бачу твою фізіономію і щиро сподіваюся, що востаннє! Камеру! — палко вигукнула вона і навіть стрибнула, щоб дістати свій апарат, але Макс ухилився.