Новий розділ книжки "Золото комора" опубліковано.

Переходь за адресою https://booknet.com/uk/book/zolota-komora-b289782

Ось фрагмент:

Сотник пильно дивився на Степана. Здавалося він не повірив йому.

- Мені здається що ти зараз брешеш сучий ти суну. Ти напевно вбив товариша і прикопав десь в лісі. А сам забрав ящика собі, не виконавши моє завдання. Небійся заглянув під кришку, порушивши мою заборону. Ану кажи правду.

Іван заперечно закивав головою, примовляючи «Ні ви що Батьку. Я вам все чесно сказав».

Але Гнат Сахновський глузливо засміявся і промовив:

- Може сидіння в холодній тебе навчить не брехати.

Промовивши це, він покликав двох козаків які і відвели Степана.

Сидячи в підвальному приміщенні, Степан Яценко міркував: «Невже стара ворожка була права». Адже якщо сотник йому не повірить, то смертна кара чекатиме на нього за вбивство.