Тільки що я опублікував продовження короткого історичного оповідання. Ось його фрагмент:

- Слухай ти ще молодий і життя не знаєш. Подивися на себе. Що ти маєш. Хіба що ось тільки цей старий потертий сіряк. Поділимо гроші пополам. Повір ти за свою службу не отримаєш і десятої частини того, що лежить там.

- Мені не потрібні гроші. Я не для того йшов у козаки. Якщо потрібно то я сам впораюся – відповів на то молодший.

- Ну як знаєш – промовив інший. Він подумав: «Якщо цей дурень і справді доповість сотнику, то мене покарають як слід. Потрібно якось діяти».

Молодий козак нахилився, щоб взяти ящик. Як враз в той момент отримав міцний удар в щелепу, та такий, що аж в голові загуло. Не бажаючи втратити рівновагу і впасти, він вхопився за ногу нападника. І вони обоє впали в воду. Човен від тієї сутички перевернувся, викинувши в річку свій вантаж.

- От ідіот! – крикнув козак, що по старше – я тебе провчу як слід!

Він кинувся до другого і між ними зав’язалася бійка.

Бажаєш дізнатися, що було далі? Переходь за посиланням https://booknet.com/uk/reader/zolota-komora-b289782?c=2846888