Прощання з русалками)

Доброго дня!

Любі читачі! Рада повідомити, що фентезійну історію про життя трьох юних русалок завершено. У "Морській пригоді"дописано останній розділ і поставлена крапка.

Можу сказати, що я довго до цього йшла, і ось через чотири місяці клопіткої роботи нарешті все. Ні, не подумайте, я не кажу це в тому сенсі, що ця розповідь мені набридла і я бажала чимскоріше її здихатися. Для мене, як автора, усі мої історії особливі, усі персонажі наче живі (сюди відношу і героїв другого плану в сюжетах), адже створені з любов'ю, вірою в те, що моя писанина все ж не безнадійна, і надією на читацьку аудиторію.

Як я люблю повторювати, кожна книга твориться для того, аби її читали і проходили разом з героями важкий шлях їхнього самоствердження, переживали їхні пригоди та невдачі, злети і падіння.

Що хочеться сказати?

Насамперед, дуже велике "дякую" всім тим, хто читає (моє пильне око через кнопочку "статистика" усе бачить), хто ставив зірочки та підтримував мене в процесі написання. Особливо ж кажу "спасибі" Ірині Кузьменко - чудовій авторці, милій співрозмовниці, котра не втомлювалась активно коментувати і обговорювати події сюжету, для мене це дуже важливо і неабияк приємно)))

Ця історія зародилась у моїй голівоньці вже дуже давно, коли я ще дитиною захоплювалась різною міфологією ті фільмами про русалок. Коли відкрила в собі талант до письма, то якось ніби між іншим постановила, що обов'язково маю написати щось своє про цих хитрих та небезпечних мешканок річок, морів чи озер.

Пізніше стала роздумувати над сюжетом (а варіантів його розвитку було як мінімум п'ять), і художніми образами. До слова, я завжди знала, що у моїй історії русалок має бути троє, от тільки їхні імена постійно змінювались (ніяк не могла визначитись), а ідея з четвертою русалкою та легендою про тризубець з'явилась у мене вже в процесі публікації тут, на Букнеті.

Розповідь три рази переписувалась (перший варіант взагалі мене не влаштовував, бо то була простенька коротенька казка із зовсім дитячими наївними образами), і доповнювалась. Остаточний варіант, який бачите зараз на сайті, поки міняти не збираюсь)

Зараз, як то говорять, файно було б підняти келих за творчу плідну працю, для мене це справді наче своєрідне свято. Радію, що змогла поділитись із читачами цим фентезі (знаєте, перед публікуванням першого розділу ще влітку було купу сумнівів). Думаю, воно завжди так - переживаєш, бо не знаєш, чи сподобається аудиторії, чи все так у тебе описано, щоб зацікавлювати з перших абзаців і т. д.

Та все ж ризик поборов ці сумніви. Радію з того, що змогла все ж втілити  дитячу мрію в життя, і нехай актив тут незначний, і можливо, не такий, на який сподівалась, для мене це не привід засмучуватись. Як писали мені раніше, завжди треба вірити в краще і впевнено йти до мети.

P. S. Днями до моєї історії був зроблений неймовірний буктрейлер, який я вже задивилась "до дир") І за це також величезне ДЯКУЮ майстрині Ані-Марії Еріш))) От що значить, швидко, якісно і бомбезно)

Запрошую до перегляду та прочитання) Гарного усім дня та лише позитивних емоцій)))