Четверта глава і ще дещо

Добрий ранок читачам і колегам.

Хочу запросити вас почитати мою книжку. 

Я стараюся робити регулярні оновлення. 

З радістю чекаю на ваші коментарі та зірочки. Також приймається будь-яка критика, особливо жорстка і якомога конструктивніша. Можете не встидатись у виразах, і відвантажувати у мій огород стільки умовної цегли, скільки поміститься у кузові вашої вантажівки. Себто писати про свої відчуття під час читання, про кожне неспівпадіння; про кожен росизм, кожну тавтологію, кожну проблему правопису - які тільки помітили. Я з радістю подискутую по кожному запитанню.

Четверта глава вже повністю опублікована.

Наступна буде за три дні. Її частини публікуватимуться щодня о 21:00.

Глава 4.1. Гість

 - Але чому ви прийшли саме до нас? - спитала Енні.
- Бо мені більше нема куди піти, - відповів принц. - Це лише на день чи два... Ти вибач, що без попередження, просто сил вже немає... І прошу, перестань викати й звати мене всілякими високостями та величностями. Мені від цих титулів уже дах зносить...
- Добре, я спробую...

Глава 4.2. Пресконференція

- Ваша Високосте. Щодо ваших заяв про боротьбу з корупцією...

- Я не відмовляюсь від жодного свого слова і надалі продовжу боротьбу з корупцією. Державна служба безпеки, відділ внутрішніх розслідувань уже активно збирає для мене всю необхідну інформацію. Це менше, що я можу зробити як нащадок корони Окленду.

Глава 4.3. Школа

- Зі мною роби що заманеться! - не витримавши, викрикнула Енні, що завжди була спокійна до всіх знущань, їй у відповідь, - Але принцу не смій шкодити! Він того не заслужив!
- Теж мені захисниця! - фиркнула Келлі. - Та що ти знаєш?
- А що про його життя знаєш ти? Про те, як це - завжди бути самотнім серед натовпа, і розраховувати тільки на свої сили? Як це - мати все, і одночасно нічого не мати? Як це - неповнолітньому брати на себе відповідальність за кожне життя у цій країні, і нести цей тягар із достоїнством та рівною спиною? Його Високість працює так важко, що тобі і не снилося. 
Келлі не було що відповісти на це. 

Глава 4.4. Ти колись станеш королем

- Блін, ну ти точно як Енні! Несеш всілякі нісенітниці! В тебе ще стільки часу до одруження попереду, а ти не хочеш побути щасливим, доки є така можливість! До того-ж, ти колись станеш королем. А він може видати новий закон, що позбавить від запліснявілих традицій!

- Ти чого вередуєш?

- Того! Я позбавлена можливості колись закохатись, вийти заміж, народити дитину! Бо невиліковно хвора. А ти і Енні повністю здорові, але чомусь не хочете використовувати дані вам можливості!

- Енні казала, що тобі вже краще, - поспішив змінити тему Еліот.

- Ти знаєш правду. Я просила лікарів не казати їй та бабусі. Я скоро повернусь додому. Може це егоїзм, та я не хочу помирати на самоті. Прошу, врятуй Енні коли мене не стане.

- Я обіцяю, - тихо відповів принц. - Бо тебе врятувати я так і не зміг...

Приємного вам читання!