Вітаю своїх колег та колежанок по перу. Хочу спитатися вашої думки щодо англіцизмів та американізмів в українській мові. В нашій країні існує тенденція до запозичення англіцизмів. При вживанні їх не перекладають, а лише транслітерують. Частина запозичень уставилась вже давно - федерація, светр. Інші з'явились нещодавно:
Лайкати — вподобати
Шопінг — покупки
Квест — пошук
Буккросинг — книгообмін
Фрілансер — вільнонайманець
Бігборд — рекламний щит
Лайфхак — порада, підказка.
Челендж — виклик
Лоукост — малокошт, малогріш
Хештег — гратка, решітка
Скріншот — екранознімок
Тренінг — вишкіл
Фідбек — відповідь
Світшот — светрівка, светр
Смузі — густик, густосік
Спікер — доповідач, промовець
Особисто для мене ці слова стали зручними і, навіть, рідними. Але ж існують в нашій мови еквіваленти, які миліші та милозвучніші за запозичені. Чому ми про них забуваємо? Можливо, англіцизми – це просто модні словці? Чи доречно використовувати в творах, якщо через декілька років про них ніхто і не згадає.
Цікава ваша думка.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВикористовую. Все залежить від того хто ці слова вимовляє. Бо досить дивно почути з вуст програміста, що він "вільнонайманець"... а от фріланс - норм))
Лана Вернік, Дякую за вашу думку.
Фідбек — це не відповідь, це "зворотній зв'язок" дослівно, але з нюансами, і "відповідь" - лише один з цих нюансів. І от саме через ці нюанси я використовую фідбек — це слово точно передає те, що я хочу сказати.
Мова - це всього лише інструмент для передачі інформації між людьми, чим точніше передається інформація іншій людині - тим краще. Як на мене це і є найголовніше: щоб сигнал дійшов (фідбек можуть не всі розуміти) і дійшов з мінімальними пошкодженнями.
Правильність, милозвучність, модність - це все додаткові характеристики, які теж дають свої нюанси, і їх бажано враховувати, але так, щоб це не шкодило основній задачі інструменту - точній передачі інформації.
Asp Vernik, Дуже влучно и карасиво сказано.
Поки що обходжусь без американізмів. Але це стосується того, яка книга пишеться, яку атмосферу хоче створити автор. В одній книзі їх краще не вживати, бо книга про поважну пані, а в іншій самий раз, бо книга про дівчинку-підлітка. Або ж події книги розгортаються у Богом забутому селі, то ці новомодні слова не будуть вписуватись в атмосферу.
Мартін Штарк, Так, згодна з вами.
Я вважаю що нічого поганого в цьому немає. Саме через такі запозичення мова розвивається. Це нормальний процес. У мові щось відмирає, а щось навпаки починає застосовуватись.
А я люблю англіцизми і американізми... Можливо, тому що навчалася в Англії... не знаю) Тому використовую)
Інна Прохорова, Просто є так звані «інтернаціоналізми» я загалом про них)
Хоч як я люблю англійську, проте намагаюся підбирати українські еквіваленти. Хіба що вже немає в нас такого поняття чи слова, щоб означало той процес чи дію, яку я описую. Наприклад, папараці або фан, фанат. Так, є шанувальник, але воно трохи не те. Ой, цікаву тему Ви зачепили, можна довго дискутувати...
Сана Елінс, Я також думаю, що деякі запозичені слова мають своє забарвлення, яке при перекладі губиться.
я оті, що в списку, не дуже полюбляю.)
Марина Вольновська, Я до них довго звикала, тільки здогадуючись про значення. А коли знайшла в інтернеті статтю про англіцизми, було цікаво познайомитися з перекладом.
Хм) Я використовую багато з них, бо пишу про події, які відбуваються не в Україні і, думаю, щоб додати трішки колориту їх використовувати доречно
Кушнір Олександра, Згодна з вами, Олександро. Для колориту саме те.
У нас і так гарна мова, та й наших слів вистачає.)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати