Чим вимірюється "глибина книги"?

Багато хто з авторів і читачів замислюється на питанням: "Чому одні книги глибокі і сповнені смислів, а деякі пласкі, сірі і настільки погано запам'ятовуються, що їх забуваєш раніше, ніж дочитуєш до кінця?".

Річ у тому, що книги мають різне енергетичне наповнення. Не має значення жанр, стиль, актуальність чи навіть те, наскільки давно пише сам автор і чи володіє словом. Якщо книга має високий рівень енергетики, то вона одразу стає актуальною, а дрібні огріхи згодом будуть виправлені якщо не самим письменником, то редактором і коректором.

Енергетичний код книги індивідуальний. Так само як енергетичний спектр автора. Це частина стилю, його основа. Завдяки цій енергетичній зарядженості автора неможливо сплутати з іншими, а його книги стають по-справжньому популярними, а не зацікавлюють на один день.

Звідки ж ця енергетика береться?

Існує п'ять енергетичних каналів. Вони можуть бути повноводними як річки, а можуть бути подібні до дрібних струмочків. Бувають також замулені енергетичні канали.

Найчастіше ці джерела замулюють лінь, поспіх, користолюбство, робота на кон'юнктуру, заздрість і байдужість.

Якщо автор навіть має широкий енергетичний спектр й успішно користується різною енергетикою, щойно він впустив до свого серця щось із вище переліченого, втрата енергетики тексту – лише справа часу. Особливо небезпечні заздрість і байдужість. Бо якщо тої ж ліні ще можна позбутися, то це зло встигає настільки гарно отруїти автора, що вилікуватися вже буде вкрай проблематично.

Отже, п'ять енергетичних потоків і робота з ними, завдяки чому текст стає глибоким, а читач може "жити" у творі.

1. Сексуальна енергетика. Працює це досить просто. Коли в людини мало сексу, то не розтрачена енергія сублімується у творчість. Чітко за Фрейдом. Якщо у людини відкритий лише цей канал, то вона може писати тільки тоді, коли у неї немає постійного партнера.

Відкривається канал зазвичай у підлітковому віці, що проявляється у шаленому бажанні писати вірші, бо цю енергію треба кудись подіти. Згодом зі зрозумілих причин більшість поетів прощаються з віршуванням.

Цей різновид енергетики використовується не лише в усіх сценах, які так чи інакше пов'язані з коханням, але ним кодуються всі сцени, де треба описати жорстокість.

2. Енергія досвіду. Цим джерелом найчастіше користуються реалісти. Якщо відкритий лише цей канал, то людина може писати тільки про те, що бачила на власні очі. Для такого автора фантастичне недоступне взагалі.

Відкривається цей канал здебільшого також у підлітковому віці.

Використання цього різновиду енергії дуже важливе. Вона надає будь-якому тексту логічної і психологічної реалістичності, а також дозволяє повністю або частково перенести у текст власний досвід пережитого або обдуманого.

3. Енергія вражень. Дуже цікавий канал, який навіть може відкритися першим.

Працює це так: прочитали книгу, подивилися фільм, сходили в оперу, послухали музику, побачили картину тощо, отримали те, що називається катарсисом, або хоча б захопилися. Спілкування з чужим твором на вас вплинуло, можливо, змінило, ви щось пережили, ваш власний енергетичний рівень зріс, бо ви отримали розвиток як особистість. Ця енергія має бути використана і вона йде на власну творчість. Ви надихнулися чужим твором на щось своє, часто абсолютно не подібне.

Цей різновид енергії також важливий, бо допомагає пережити незнане й отримати досвід, краще пізнати себе або навчитися чомусь новому, що потім буде втілене в тексті у найрізноманітніший спосіб.

Якщо у людини відкритий тільки цей канал, то вона не може жити без своєрідного допінгу. Інакше їй "не пишеться".

4. Національна енергія. Це вже значно потужніший канал і з ним складно працювати. Тому найчастіше він відкривається останнім, у дорослому віці, коли людина вже повністю сформована як особистість. Або може не відкритися взагалі.

Цей канал поєднує людину з її народом і дає надзвичайно потужний зв'язок із національним несвідомим. Саме тому навіть коли український автор пише фантастику про далекий космос або історію Дикого заходу, це все одно буде зроблене через "українську призму".

Цією енергією просякнутий весь твір. Вона робить стиль автора індивідуальним. Легко і невимушено допомагає кодувати історію, філософію, світогляд і реалізовувати ідеї будь-якої складності.

5. Енергія колективного несвідомого. Цей надзвичайно потужний канал може відкритися навіть у дитячому віці першим. І тоді дитина пише архетипами, сама не розуміючи, як у неї це виходить. Також цей канал може не відкритися взагалі, якщо особистість автора не досягла відповідного рівня розвитку.

Якщо національна енергетика єднає з народом і рідною землею в усьому її хронотопі, то енергія колективного несвідомого єднає автора з усім людством і всіма епохами.

Її використання подібне до національної, але якщо національна так чи інакше дає призму давньої або сучасної історії, національну психологію тощо, то ця енергія кодує філософію, релігію, складні смисли і структури. Вона дає можливість варіативного прочитання твору. І завдяки наявності цієї енергії твір не старіє, бо може бути з часом перепрочитаний новою аудиторію, для якої буде не менш цінним.

Лише наявність національних енергій та енергій колективного несвідомого дають твору можливість подолати межі країни, де він створений, і бути цікавим читачам навіть після смерті автора.

Відсутність або слабке енергетичне наповнення тексту робить твір метеликом-одноденкою, насичує текст стереотипами і шаблонами, а сам автор, який працює з такою порожньою структурою, згодом стане посередністю, розтративши себе як особистість.

Навчитися роботі з енергетичними потоками та почистити замулені канали можна, але для того автор має розвиватися як особистість, виходити з зони комфорту, рости над собою.

Слова – лише верхівка айсбергу твору. Головне завжди знаходиться під водою.

Завдяки енергетиці у тексті кодуються наш світогляд, досвід, ідеї, переконання і навіть страхи та сподівання. Чим більш розвиненою особистістю є автор, тим із потужнішими енергетичними потоками може працювати.

Тому завжди варто пам'ятати, що твір починається з нас, а не з його теми, жанру чи замовлення.

Додаю з обговорення.

Эллин Крыж 11.11.2020, 14:53:49

Дуже корисна стаття! Ще дуже цікаво було б навести для прикладу якийсь всесвітньо відомий твір, де справді непогано з усіма п'ятьма потоками і тицьнути пальцем: отут добре помітно, як працює одна енергетика, тут інша, а отут трошки недотягує щось третє)) Наприкладі "ВІднесених вітром" чи "Гарі Поттера" чи ще щось справді популярне і масштабне, щоб всі зрозуміли принцип дії. Бо такі тупі практики як я дуже люблять яскраві приклади))) Звісно, негативний приклад теж був би корисним: ось тут відомий автор писав від душі, а в цьому творі отруївся кон'юктурою і маєте - відчуйте різницю!)) Але, можливо, не всі знають такі нюанси різних творів відомих авторів. то краще взяти якийсь один - але щоб всі потоки в наявності настільки, щоб їх відчути хоча б з підказкою! Тоді вже їхню відсутність, недостатність або зашкалювання чогочь одного уважні читачі зможуть помітити самі)))

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 13.11.2020, 10:27:41

Эллин Крыж, Дякую за думки. Наведені приклади дуже гарні. Якщо брати ці два, то по них дуже добре видно. Мене насправді найбільше завжди цікавили 4 і 5 потоки. Бо як автор скористався 1-2-3, то вже суто його справа, звідки що виросло та чим він надихався. По 2 то взагалі часто можна точно зрозуміти тільки з інтерв*ю чи біографій. 1 кодує все, до чого напряму стосується, це теж не складно бачити. Найскладніше - 3, бо там складні енергетичні переходи.

ГП і ВВ по 5 потоку - світогляд і філософія. Також по ньому ж соціальний аспект, але по-різному. У контексті жанру та епохи. Завдяки використанню 4 потоку у ГП на світоглядному і політичному рівні бачимо Великобританію, у ВВ - Америку, також на рівні світогляду, політики і ще історії.

Взагалі немає жодного класичного твору (роман, повість, цикл оповідань) до приблизно 1960 р., де не були б присутні потоки 4 і 5 у різних варіантах:
- тільки національне,
- тільки загальнолюдське,
- і національне, і загальнолюдське.
Імовірно, твори, в яких цього не було на належному рівні, до нас просто не дійшли.

От візьмемо для прикладу "Володаря Перснів" і "Хроніки Нарнії". В обох є 4 і 5.
Але у ВП - приблизно одного рівня, а у ХН 5 потік переважає. Коли робили екранізацію, додали 4 потік, а ще підсилили другий, що дало можливість зробити персонажів більш психологічно складними і неоднозначними.

Ще приклад. У чому різниця між "Голодними іграми" та "Ерагоном"?
"Голодні ігри" мають у структурі всі енергетичні потоки. 4 і 5 дуже високого рівня.
"Ерагон" - найвищий рівень має потік 3. Енергетика 4 відсутня. Енергетика 5 майже не присутня.
І що сильніше впливає на суспільство? ;)

Або ще про екранізації, де добре видно, що відбувається з твором під час перекодування.
"Мандрівний замок Хаула" - це і книга, й аніме. Це паралельні твори з відмінними аудиторіями. Як таке може бути? Виключно за рахунок перекодування енергетичної структури.
Коли Міядзакі створював екранізацію, він додав енергію по 5 каналу і суттєво збільшив енергію по 4 каналу. Саме тому екранізація стала не просто "японською", а самостійним твором, цінним для всього світу. Завдяки зміні енергетичної структури стало можливим додати до твору важливий мотив війни, соціальний аспект і значно підсилити психологічний. Змінилися навіть образи персонажів.

Додано з обговорення.

Про національне.
Національна приналежність визначається кров*ю або культурою. Іноді і тим, й іншим, що працює на підсилення.
Якщо між кров*ю та культурою є конфлікт, то щось одне переможе.
Якщо кров мішана, то все одно щось домінуватиме, а інше працюватиме або на конфлікт, або на підсилення.
Автор твору, а не персонаж має національну приналежність. Автор є українцем/поляком/китайцем/євреєм/японцем.

Космополіти або "громадяни всього світу", на жаль, часто не можуть черпати енергію з національних джерел через відсутність ідентифікації. Це потенційно збіднює їхню творчість і робить залежними від маніпулятивних впливів, що дуже добре показала новітня історія.