Наскільки довго я наважуватимусь писати? Просто сісти і надрукувати перше слово чи перше речення. Я дуже хочу, я знаю, що якимось дивним чином мені виходить скласти докупи слова та ще й так, щоб вони пасували одне одному....
 

То чому почати писати так важко?

Я не знаю, чи хтось вміє відкладати краще за мене. В цьому я теж майстер. Я можу розпланувати, коли писатиму твір, які ритуали слідуватимуть процесу, можу розписати героїв і структуру, навіть з'являється перший розділ. І це все. Я вже навіть продумала систему мотивації. Хоч цілком імовірно, що її якраз я взялася прописувати, щоб відтягнути час для письма. Замкнуте коло.

Художники малюють, музиканти грають, танцюристи танцюють, письменнники пишуть. Все.

Ніяких секретів немає як стати кимось. Бо е треба ніким ставати. Треба робити те, що любиш.

Але закінчується день і починається новий і немає для мене ішного вибору лиш знову відкласти письмо далеко на задній план. Та ще й так надовго, що всі ідеї, які виношувалися і дозрівали в голові, розсмоктуються або зникають.

Чому я така безпорадна? Знаю, що відбувається і що з цим робити, але так і нічого не змінюю.

Можна не коментувати це ниття. Не пітримувати. Якщо ви зайдете на мою сторінку, то побачите невеликий шматочок книги. Це все... Я вже навіть не пам'ятаю, про що вона мала бути...