"Дикунка" в моєму серці

Привіт!

П’ята ранку, осіння мряка в сутінках млоїть душу, дощик  невпевнено стукає в шибку і я із завмиранням серцям вдивляюсь в  екран телефону, тому що  скориставшись  порадою любої Ерін Кас, відкрила неймовірно атмосферну книжечку від Аліси Ольгіч і повністю  пропала! «Дикунка»… Дуже рідко читаю фентезі, але зроблене виключення приємно  радує. Тепер з нетерпінням очікую нових глав!

Тож ловіть від мене  рекомендацію.

Анотація:

Це мало бути просте завдання для шукача: Зібрати артефакти, передати магу, отримати винагороду. Але з останнім артефактом виявилось складно впоратися.

Дикунка. Породження темряви. Зло в дівочому образі, з плоті і крові, що намагається вижити за будь-яку ціну і вдає з себе  невинну жертву.

Я шукач, мисливець. Чи не так?

 

І кілька цитат:

"Вона підхоплює краї простирадла тремтячими пальчиками і тягне на себе. Кидає на мене вкрадливий погляд з-під лоба, а тоді вкривається з головою, наче таким чином зможе заховатися від усіх небезпек і загроз. Знову серце пропускає удар. Знову жалість отруйною змією розповзається і перетворює кров в окріп. Руки мимоволі стикаються в кулаки. Я маю віддати її магу. Він замовив двадцять дев'ять артефактів, і це створіння – один з них. Я не чортів рятівник. Я найманець. І маю в першу чергу думати про себе, свою репутацію і перспективи. А вона – небезпечна істота, і лише нашийник її стримує. Ось що в першу чергу потрібно пам'ятати. Ні-ні-ні! Я не дозволю себе ввести в оману. Я ж не підліток, а досвідчений шукач. З тринадцяти років цим займаюся. А таких, як вона, за чотирнадцять років роботи жодного разу не бачив".

 

"Торбу кидаю на підлогу, до ніг дівчини. Автобус рушає, але мала геть не тримає рівновагу. Наче вперше в місті. Наче справді дикунка. Чим знову підтверджує мою думку про те, що вона з диких земель. Обіймаю її зі спини за талію, наче ми закохана парочка, як це часто буває в містах, і просто тримаю Кіру, щоб її не хитало з боку в бік. Мала кладе свої руки поверх моїх і міцно тримається. Бачу у вікні її віддзеркалення, її сполоханий погляд. Їй тут незатишно. На щастя, на нас ніхто не звертає уваги. А я досі не розумію, що мені з нею робити. Розумом усвідомлюю, що мушу віддати, але серце, якогось біса, пручається. Щось в ній є такого, що манить, притягує, застилає очі пеленою бажання дбати, захищати, піклуватися, не віддавати".

 

А ще книга цікава тим,  що розповідь ведеться здебільшого від імені  головного героя!

Всім гарного дня!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Алиса Ольгич
01.11.2020, 15:58:06

Дякую! Для мене стало справжнім сюрпризом, що ви почали читати мою книгу, і вона настільки вас захопила, тим паче, що ви не прихильниця фентезі. Щиро дякую за увагу і за цей несподіваний блог. Докладу зусиль, щоб книга не лише читалася з таким захопленням, а й лишила приємний посмак)

Показати 3 відповіді
Ольга Сова
01.11.2020, 18:34:55

Алиса Ольгич, )))

avatar
Ерін Кас
01.11.2020, 10:12:15

Нічого собі, навіть мене згадала)) Дякую, Олю! Радію, що рекомендація прийшлася тобі до смаку)) Обожнюю цю книгу!

Ольга Сова
01.11.2020, 18:10:24

Ерін Кас, Я схоже теж))

Інші блоги
Блог в підтримку читачів ✨️
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Ви все вірно прочитали. Тут буду Я підтримувати ВАС, мої любі читачі ❤️ Сьогодні вийшов дуже тривожний розділ у книзі «Деклінс 2: Серце чаклуна». І наступні
Як гадаєте, що у скриньці?
А минуле матері вперто нагадує про себе. Кіра знайшла ще дещо, що може змінити хід подій. Як гадаєте, що у скриньці? (Щойно відчула себе ведучою шоу "Що? Де? Коли?", ахахах) PS. Не хочу забігати наперед, але насправді
Цей вечір нікого не залишить байдужим!
Ден усміхнувся й хотів щось відповісти, але раптом його погляд ковзнув кудись за моє плече. Я помітила, як стискається щелепа Дена, і обережно простежила за тим, куди він дивиться. Спочатку побачила високого чоловіка похилого
Та що там за Бернард?!)))
«Терміново потрібна відьма»: оновлення вже на сайті! Приємного читання♥♥♥ — Ренаре, чому ти її так рано відпускаєш? — цей голос, без сумнівів, належав Аврелії. І він був надзвичайно жорстким. —
Лпм — проміжні підсумки
Ну що, народ, ми вже приблизно посередині нашого Листопадового Проблемного Марафону, тож час трохи озирнутися й подивитися, що ми вже наробили. І, знаєте що? А дуже навіть непогано. На цей момент у марафоні маємо 28 книг, а
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше