"Містичні прикраси". Мої враження

Можливо хтось знає, а, можливо хтось і ні, та саме з минулорічного конкурсу “Сучасний Шерлок Холмс” почався мій шлях на Букнет. Та й письменницький шлях також, правду кажучи. Конкурс багато чого мені дав: впевненість в собі як в авторці, перших читачів, перші цінні поради та критику. Тому, коли цього року Хелен Соул обирала склад жюрі, каюсь, сама напросилася. Хотілось певним чином віддячити долі. Так, я дбаю про свою карму)

Та робота члена жюрі насправді виявилась набагато сладнішою ніж я уявляла. Я люблю читати і читаю досить багато, але зазвичай відкладаю те, що не йде. А тут халявити не можна. Взяла на себе обов’язки, тож будь добра, виконуй їх. Отак, іноді через силу, іноді з захопленням я занурювалась по черзі в усі 47 історій.

Щоб оцінка була об’єктивнішою, члени жюрі оцінювали конкурсні твори за такими критеріями:

• Відповідність тематиці конкурсу

• Оригінальність, проблемність сюжету

• Загальне враження

• Грамотність

Думки, звісно не збіглись, та бали всіх конкурсантів розставили на свої місця. Результати оприлюднені і їх ви можете побачити в офіційному оголошенні в блозі адмінів. 

А я б хотіла поділитись саме своїми враженнями.

Їх багато і всі вони різні, але я змогла виділити для себе ті роботи, які сподобались найбільше. Звісно, вони не позбавлені недоліків, але навіть попри те, що я намагалась бути об’єктивною мої вподобання дали про себе знати. У відгуках намагатимусь вказати як позитивні моменти, так і недоліки. 

Маленьке оголошення авторам учасникам конкурсу: якщо цікавлять деталі, або вашого твору в моєму списку немає, а відгук хочеться почути, пишіть в приват. Контакти знайдете в розділі “Про мене”.

Отож, вперед:

1. “Іду за тобою”. Александра Чернобай

Це остання історія, яку я прочитала, і чесно, варто було перерити всі ті тексти у пошуках цього скарбу. Тут є все, що я люблю в творах. Містичні події, від яких душа холоне, вбивства і розслідування, антикварні загадкові прикраси, флешбеки з попереднього життя і навіть трохи кохання.. А ще дуже багато емоцій. Коли героїня боїться, то і в самоїдуша в п’ятки тікає, а коли радіє, то також усміхнутись хочеться. На диво, весь цей вінігрет дуже органічно переплівся і суміш вийшла просто вибухова. Поки не дочитаєш до останньої сторіки, відірватися не вдасться. 

2. “У променях червоного сонця”. Олена Мазур

Ця історія дуже проста, правильна та ненав’язлива. Саме тому вона мені так сподобалась. Гарна плавна мова, цікава містична таємниця примар з кулону, гарно прописана лінія кохання. Сюжет рівний, без різких поворотів, але при цьому достатньо динамічний щоб не стало нудно. Героїня жвава, викликає співчуття та повагу своїм рішенням боротися з проблемами, а не влаштовувати дешеві істерики. Ворожбита в самому кінці стало жалко. Гарно переданий контраст його смерті з щастям героїв.

3. “Вогонь Катарджи” Максим Власвіт 

 Живі персонажі, гарні описи. Саме з цього починається історія. Хоч мова хороша і текст сприймається легко, однак сюжет розвивається не одразу. Показова сценка з фальшивими камінцями, що дідусь робив для внука. Вона дуже добре розкриває персонажів, але не несе жодного розвитку сюжету.  

Гарно подана розгадка вогню Катарджи – блукаючий вогник, який просто хоче на волю, тому спалює все на своєму шляху.

Сподобалась філософія твору, зокрема порівняння людей з коштовностями.

4. “Провісник”. Джей Ві

 Яка тут кінцівка! Мало не до сліз довела.

Композиційно історія поділена на дві частини: юність героїв та доросле життя. Якраз перша частина в мене чомусь захоплення не викликала. Можливо тому, що герої так легко погодились на умови бандюганів, а можливо тому, що смиренно прийняли те, що їм заборонили бачитись. Не знаю. Та друга частина мене справді вразила.

Історія провісника оригінальна та цікава. Хоч тут і використовувалось кліше “ворог той, кого підозрюєш найменше”, цього разу це було несподівано. Я справді не здогадалась. Ну і кінцівка, як я вже писала, просто неймовірна. Сумна до сліз, але з надією на майбутнє.

Мінуси – довгі описи, які, хоч і прекрасно написані і звучать мелодійно, та все ж роблять текст важкуватим для сприйняття.

5. “Грицько Траблюк і Мислимий привид”. Віктор Полянко 

Оповідання рекомендовано любителям фентезі з почуттям гумору. Без почуття гумору його краще не читати! Сюжет захоплюючий і карколомний, герої цікаві та веселі, а пригоди містичні і драйвові.

Далеко від тематики конкурсу, все-таки містика і гумор погано ладнають, але я просто не змогла пройти мимо нього.

6. “Вража дівка”. Наталія Р 

Класна, атмосферна історія. Попри історичний галицький колорит та деякі словечки читається надзвичайно легко. Сюжет захопливий та несподіваний. Єдине чого мені не хватило – це трохи більше напруження в кінці, коли Роксана з Андрієм зайшли в будинок, який збирались підпалити. Надто вже швидко ця сцена відбулася, Хотілось якось більше попереживати за героїв.

Ну і твір не надто відповідає тематиці, бо, хоч там і відбуваються містичні події, але відчувається, що світ більше фентезійний ніж реальний.

7. “Дитина нульового року” Олена Скуловатова 

Майже готичний роман. Додати б трохи більше містичності, було б просто неперевершено.

Історія затягує своєю атмосферністю та психологічністю. Добре прописані характери персонажів, вони уявляються наче живі.

Також хочу похвалити історичні вставки. Видно, що авторка детально вивчала тему, бо розписано все в деталях і дуже правдоподібно. Вставки йдуть окремими главами і здавалось би розповідають зовсім іншу історію, аж поки в один момент минуле і теперішнє не перетинаються.

Як і в попередньому творі, розв’язка настала занадто швидко, залишивши мене вкрай незадоволеною, бо не встигла я почати переживати, як все вже скінчилось.

8. “Прокляття Базурте” Стю Слейтерус 

Історія написана на основі легенди про жінку в білому (в цьому випадку в голубому). Привид чи то дух померлої колись жінки мститься невірним чоловікам на своєму шляху, бо сама колись зазнала подібного болю. Історія зовсім не нова, але мені сподобалась подача. Гарна містична атмосфера, але й смішні моменти порадували. Радує, що в цьому творі сила кохання справді перемагає.

9. “Коль’є родини Вольських”. Галицька Пані 

Хороший детектив з неочікуваною розв’язкою. Авторка вміло нагнала напруження. 

Трохи дратувала героїня своєю наївною впевненістю, що їй мають все розповідати. Якось неправдоподібно було те, що всі підозрювані охоче ділились припущеннями щодо смерті її тітки. Величезний мінус також в тому, що справу розкрила не вона, а її чоловік, про якого на початку навіть не згадувалось.

Мова гарна, але трапляються русизми та повтори. 

10. “Темний лицар смерті, або таємниця намиста графині Божецької” Лія Ландра 

Насправді досить передбачувана історія і фінал не здивував. Героїня жвава, викликає симпатію. Події сплітаються гарно та послідовно, стежити за їх розвитком приносить задоволення, хоч декілька логічних ляпів в сюжеті можна знайти.

11. “Спадок моєї бабусі” Богдана Малкіна 

Це, на мою думку, наймістичніший твір на конкурсі.  Реально моторошно.  До останнього вірила, що все не може так скінчитися і жінка знайде вихід, але з містичними прикрасами краще не гратись. 

Ну і кінцівка вражає. Дух бабусі все-таки добився свого. Навіть такою страшною ціною.

З мінусів: надто просто написано. Забракло художньості тексту.

12. “Вмираючи щоночі” Лореін Владислава 

Цікава та емоційна історія. Надто затягнутий вступ. Весь цей перехід від героя до героя напружує, бо розумієш, що основна історія ще не почалась. Іноді занадто багато патетичних фраз про мораль та розмірковувань про життя. Вони звучать надто прямо і від того вибиваються з художньоно тексту.

13. “Зміїне око” Kxerox 

Непоганий детектив. Історія прикраси і злочин, що відбувся багато років назад, вплітаються в сюжет, допомагаючи розкрити злочин в сучасності.

Інколи події надто притягнуті за вуха. Надто часті збіги здешевлюють сюжет. Персонажі вибовкують всі свої підозри. 

Ще не вистачило індивідуальності та розвитку персонажів. Того ж Загребельного можна було б подати набагато цікавіше. Обіграти його старовинний костюм, пояснити чому саме такий вибір гардеробу. Нехай би і поводився відповідно до свого образу, тоді стежити за ним було б цікавіше.

Мова хороша, помилок не помітила, але канцилярна сухість часто змінюється дивними епітетами та порівняннями, що створює деякий дисонанс.

14. “Каф письменниці” Холод Влада

Хороша історія, та, на мою думку, дещо недопрацьована. Є глибокий сенс (тільки поданий він надто прямо, було б краще дещо зашифрувати, щоб читач сам дійшов висновків), гумор (цікава особливість героїні заміняти лайку якимось смаколиками), змагання (надто швидко минули, та й результату так і не було). Тобто, загалом, є все, але надто поверхнево. Бракує занурення в історію, бракує деталей.

15. “Павуча каблучка”.Віра Явтушенко 

Захоплююча динамічнаісторія. Але я б швидше віднесла її до фентезі чи фантастики.  Дуже багато екшину і через це страждає атмосферність.  А як можна би було розігнатися, описуючи всі ті переломи тіні та світла. Нагнати трохи більше моторошності. Це ж павуки. Бррр… але в творі вони те такі вже й страшні. Зате дуже спритні)

Багато сюжетних деталей залишились нерозкритими.

Трапляються помилки та росіянізми.