Авторське право: Що можна, а що ні?

Короткий огляд основних норм законодавства в сфері інтелектуального права.

Я звісно не правознавець, але вирішив розібратися (хоча б для себе), що згідно вітчизняного законодавства, яким регулюється право інтелектуальної власності, дозволено авторам, а що є під забороною.

В Україні основними нормативними актами з даного питання є: Цивільний кодекс та Закон України «Про авторське право та суміжні права». Для нас авторів художніх творів цікавішим буде останній, оскільки він визначає законодавчі норми захисту прав пов’язаних із створенням та використанням літературних творів.

По перше, варто розуміти наступні дефініції.

Авторські права поділяються на: особисті немайнові права автора та майнові права автора.

Тобто, немайнові права це по суті ті права які визначають хто є автором того чи іншого твору. Майнові права визначають те, як автор може розпоряджатися своїм твором – продавати його, дозволити іншим його розповсужувати тощо. Різниця між цими правами полягає в тому, що перші залишаються пожиттєво за автором і він не може передати їх іншій особі.

Виключне право на використання твору означає, що ви як автор можете використовувати ваш твір в будьякий способ.

Виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп’ютер;

11) імпорт примірників творів.

Тобто, якщо хтось не дозволяв вам публікувати його твір, то робити цього в ніякому разі не можна.

Доречи, Майнові можна успадкувати або передати у спадок.

Але є кілька моментів, коли можна без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, використовувати твір:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів (аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між особами з інвалідністю по зору та осіб з дислексією, а також поповнення бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних закладів та центрів реабілітації для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю по зору, громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де працюють особи з інвалідністю по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною метою;

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

10) використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22-25 Закону про авторське право (якщо цікаво почитаєте самі);

12) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом застосування аудіодискрипції (тифлокоментування).

Тобто, якщо з вашого твору зроблять пародію чи карикатуру або розкажуть про нього в новинах, ви не зможете заборонити це або вимагати від когось виплати вам винагороду.

Авторське право має строк дії. Основне правило – авторське право  діє протягом всього життя автора і 70 років після його смерті. Але законом передбачено і інші строки:

- для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

- авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

- у разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

- авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

- авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

Як ви зрозуміли оці 70 років після вашої смерті ваші спадкоємці зможуть отримувати кошти за ваші твори.

Після спливу строку дії вважається, що твір став суспільним надбанням і може використовуватися вільно.

Тому вірш Шевченка «Ой вишневому садочку» можете сміливо публікувати не запитуючи дозволу у Тараса Григоровича. Головне не забувайте зазначати, що він є автором. Бо немайнове право, як ви знаєте, за ним закріплено навічно.

Надіюся все було зрозуміло. Дякую за увагу.