Вітаю! Встигла страшенно за вами засумувати, тому з радістю повідомляю, що вже
27.10 стартує нова книга «Довірся моїм крилам».
Коли життя загубить світанок,
А вічність покличе в обійми свої,
Усмішки й сльози сплетуться в серпанок
Полинуть птахом вільним без болю душі.
І не стане більше сили боротись,
Бо рятівним буде те забуття,
Але голос: “Не здавайся - я поруч!”
Не відпустить назавжди в небуття.
Він не дозволить її серцю спинитись,
Змусивши своє битись за двох.
Простягне руку, щоб назад повернути
Та довірити крилам, що огорнуть обох.
Запрошую переглянути
Анотація: Кажуть, ми помиляємося доти, доки не знаходимо справжнє. Але якщо те справжнє з'являється в житті занадто пізно, коли вже немає шансів?
Коли доля винесла свій невтішний вирок, а в минуле повернення не існує.
Коли зрадили навіть ангели, а твоє щастя відбере шанс на нього в того, хто надумає залишитись поруч.
Але, коли буде нанесена остання рана, чийсь тихий голос вирве із небуття, не дозволивши серцю спинитись: “Не здавайся - я поруч”.
*** *** ***
~ Коли кохання не продається, але купується доля;
~ Коли віра продовжує жевріти, навіть якщо втрачено сенс;
~ Коли відданість не підкорюється обставинам, а кохання, що дихає болем, стає здатним на все...
Справжнє впізнається тоді, коли щастя іншого стає важливішим за власне.
Буду рада зустрічі на сторінках нової книги:) Дякую всім за увагу!
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарна історія кохання. Прочитала з захоплення. Скільки болю пережили гг. Дуже засмучує, що завжди хтось думає, що знає як краще. Але КОХАННЯ перемогло все.
Анюта Касьян, Так, справжнє має перемагати навіть тоді, коли не залишають шансів. Дякую вам за увагу до цієї та інших історій.
Коли немає бажання боротися,
А забуття несе спокій і тишу...
Коли остання рана вже не загоїться,
Почуєш крізь вічність: "Тебе не залишу!"
Коли, здається, зіграла кінцевий свій акт
І серце спочити навіки спинилось...
Коли полишити тіло захоче душа,
Почуєш: "Не можна здаватись! Ти - сильна!"
Коли простягне хтось допомоги руку,
Зловися! (так, як за найтоншую нить)
Дозволь серцю прийняти той імпульс,
Що знову верне до життєвих орбіт.
Нехай унісоном відстукує в серденьку ритм
Усе незгоїне і наболіле - ти відчуєш ту силу.
Вернися, аби заново навчитись нам жить:
"Прошу, лише довірся моїм крилам..."
З ❤❤❤ для твоєї історії)))
Марічка Мельник, Дякую за таку увагу, підтримку і ❤️, за такий чудовий подарунок, який здатний осяяти навіть настільки похмурий осінній ранок, як сьогодні:)
Сонечко, з нетерпінням чекаю цієї новиночки))) Буктрейлер неймовірний, такий зворушливий... Твої поетичні рядки додають цьому очікуванню тепла, віри... Анотація інтригуююча... ❤❤❤ Натхненнячка тобі... Міцно-міцно обіймаю ❤
Лореін Владислава, ...❤❤❤...
Така інтригуюча анотація!!! ❤❤❤Рада бачити з новим творінням!❤❤❤Чекаю 27❤❤❤Вже скучила! Обіймаю!)))❤❤❤
Оксана Тарас, вітаю, Оксаночко! ❤️ ❤️❤️ І я вже страшенно скучила за тобою - твоя підтримка і емоції завжди окриляють:) Міцно-міцно обіймаю!!! ❤️ ❤️❤️
Ура, нарешті дочекалась! А то я вже думала, що ти кудись зникла. Радію, що скоро вийде нова книжечка. Така захоплива анотація та буктрейлер, що вже поскоріше хочеться поринути у атмосферу нової історії. Добре, що до 27.10 залишилось зовсім трішки❤️❤️❤️
Блакитноока, Ні, не зникала - працювала над новою історією. І страшенно радію, що зацікавила:) Дякую, мила, за підтримку і за те, що залишаєшся зі мною! Обіймаю:) ❤️❤️❤️
Заінтригувала люба. Чекаю з нетерпінням
Лореін Владислава, [^÷^]
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати