Поезія — минулого відлуння

Моє вперше. Їх одразу сталося аж два. Якось ніколи раніше не приділяла уваги блогам. Так, могла випадково зайти на котрийсь із тих, що пропонувалися рандомно і висвічувалися десь у кутку сторінки. Аж раптом стало цікаво, а про що ж тут люди пишуть. Перелистала я сторінок сім чи вісім і, на превеликий жаль, виявила, що переважають теми новинок жіночих романів. Ні, я не маю нічого проти цього жанру. Але таке засилля лякає. Хочеться почитати і хороший класичний детектив, і щось історичне, а іноді чогось легкого і з гумором. Одним словом, хочеться різноманіття. Так, звісно, на платформі присутні різні жанри. Однак, погортавши сторінку Букнету у Фейсбуці чи зайшовши на сторінку Автори та читачі Букнет, бачиш те ж засилля жіночих романів... Тим же, хто пише щось відмінне важко пробитися крізь пости уже популярних авторів.

Окремо зауважила, що коли про інші прозові жанри ще хоча б час від часу йде мова, коли згадуються і казки, і оповідання, то про поезію не згадують зовсім, ніби її не існує. Максимум хтось може згадати десь мимохідь, що пише також і вірші. Складається враження, що поезія — це такий собі динозавр. Ну кого з сучасних українських поетів знають, люблять і цитують? Поза конкуренцією, звісно, Ліна Костенко. Ще на слуху Сергій Жадан та Юрій Іздрик. А далі? Стоп-машина. Приїхали. І це при тому, що українська мова надзвичайно милозвучна. Та у нас такі вірші можна скласти — заслухаєшся... Але хіба вони зараз комусь потрібні. У всіляких групах поширюють віршоподібні твори з елементарною римою і змістом на кшталт "один палка, два струна", що бачу — про те й пишу. А як же образність, політ думки і фантазії? Слова, які й без музичного супроводу звучать, як пісня.

Ех... І от тут сталося моє вперше номер два. Не змогла змовчати. Дай, думаю, і я скажу слово. Треба ж людям нагадати про вічне. Бо поезія — це ціле мистецтво, а мистецтво не може бути забутим.

І ні, справа не лише у тому, що сама пишу вірші. Справа у тому, що вірші супроводжують нас із дитинства, саме їх ми першими вчимо напам'ять, не прозу. Вони у цікавій і легкій формі виховують нас у любові до прекрасного, до батьківщини, до родини... А потім ми зневажливо про них забуваємо, як, часто, і про все те світле, що вони у нас зароджували...

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Інна Камікадз
20.10.2020, 14:53:20

Тому ви й молодець, що нагадали про поезію. Бажано робити це в блогах частіше)))

Інна Камікадз, Спасибі! Так, хотілось би, щоб і в інших поетів виникало бажання популяризувати вірші!)

avatar
Іван Дурський
20.10.2020, 08:06:00

З жіночими романами біда. Вже немає куди дівати, а той конвеєр все штампує та штампує...

Зізнаюсь, я не зустрічав на букнеті віршів. Тобто, я вірю, що вони тут є, але не бачив. Знаю, на поетрі клабі їх багато тусить, якщо сайт там ще живий.
Якби хто спитав мене, я б радив скласти вірші в тематичні збірки.
І успіху вам!

Показати 2 відповіді

Іван Дурський, Про конвеєр — це дуже влучно! Не уявляю, як можна так швидко і так багато писати)
А щодо тематичних збірок — цілком з вами згідна! Саме такої системи і притримуюсь)
Навзаєм!

avatar
Olena Shulga
20.10.2020, 08:05:26

Дуже гарнонаписали. Зачепило. Дякую вам.

Olena Shulga, Вам дякую! І за увагу, і за відгук)

Інші блоги
Полум'яний привіт
Слава Україні! Передаю усім полум'яний привіт. Затримувати вас довгими сентенціями не буду. Оскільки маю багаторічну традицію давати на кожну нову сотню добровольців, що підписалися на мою сторінку, знижку
Світло в домівках та у кожному з нас
Вітаю! Радію, що зі світлом))) Щойно увімкнули і я швиденько до вас. Запрошую усіх до доброї історії, яка пишеться у рамках флешмобу #дракон_із_подарунками, дитячої казочки «Санта-Дракон та Зірочка». Добра оповідка
Серія знижок 20% на цикл "Єдина для стаї"
Любі друзі! Сьогодні я розпочинаю серію знижок до одного з моїх найулюбленіших циклів - "Єдина для стаї" У світі, де нічні тіні сплітаються з древніми силами, існують перевертні — істоти, чия душа розділена
Потрібна думка ваша
Привітик я хотіла написати, що з 11 років я пишу вірші, то виходить майже 10 років і можливо комусь буде цікаво читати вірші. Якщо так то я опублікувала б збірку з віршами) Тому якщо хтось любить вірші то відгукніться! Всім
Чи правильно вчинила мама?
Марк, один із братів близнюків безплідний, але не знає про це. Зате про це знає його мама, яка хоче, зберегти шлюб Марка і Соні. Вона планує, щоб її невістка таємно завагітніла від іншого сина-близнюка, Матвія, тоді онуки будуть
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше