Гаряча новинка! Утриманка для Президента

ГАРЯЧА НОВИНКА на БукНет! Від мене!
Утриманка для президента! ТИЦЬ!

Як і обіцяла, принесла вам гарячу, божевільну новинку. Пристрасну, відверту, жорстоку, і в той самий час дивовижно красиво історію. І ні, в ній не буде іноземних чоловіків. В ній буде НАШ. Але такий, що всім іноземцям дасть фору. Не олігарх, не мільйонер. Навіщо так мілко))) Сам президент… якому і з яким не можна. Який по клацанню пальців може знищити будь-кого і її в тому числі, якщо вона буде хоча б чимось незручна.
Історія складна, болісна, відверта і жорстока. Як можна кохати, коли права на кохання тобі не давали. Як можна бажати, якщо у речі мусить бути тільки одне бажання — догодити господарю.
Історія відверта, з багатьма постільних сцен і абсолютно без рожевих єднорожців.
Як завжди, буде страшно і дуже болісно.
АННОТАЦІЯ
Я продала себе. Йому, незнайомцю, який зупинився проїздом в нашому провінційному готелі в непогожу ніч. Продала свою цнотливість і красу за можливість втекти від убозтва і знущань мачухи з вітчимом. Але я не підозрювала, ким саме буде мій покупець. Тепер я утриманка найвпливовішої людини в країні. А насправді я всього лише річ. Без права на кохання, материнство і волю. Коли я йому набридну, то мене просто вб’ють.
#незаймана
#владний, дуже жорстокий, цинічний головний герой
#альтернативна дійсність (а це означає, що автор може трохи чудити)

СЛР. ХЕ!! НЕГАТИВ ВИЧИЩАЮ! ЗАВЖДИ! ОДНОТОМНИК (?)

УРИВОК:
— Купіть мене, будь ласка. — Нервово смикаю ґудзик на сукні, розумію, що можу його відірвати і Корлевна мені голову відкрутить. Це її сукня і мені її дали на один вечір.
— Я хочу поїхати з вами.
Чоловік підняв голову від ноутбуку , трохи примруживши сині, дуже холодні очі. Які ж вони відразливі, з темною, лякаючою глибиною. Такі ж байдужі та небезпечні, як океан. Обличчя майже нічого не виражає. Тільки погляд чіпкий та хижий, такий, напевно, буває у дуже небезпечних та збочено багатих людей. Погляд, під яким хочеться зіщулитися, стати маленькою і непомітною. Напевно, його підлеглі здригаються, коли він на них дивиться. Мені чомусь здавалося, що у нього дуже багато підлеглих. Можливо, він воєнний. Генерал. Навіть сидячи в кріслі, чоловік дуже рівно тримав спину. Я подивилася на руку з келихом і помітила товсту обручку на безіменному пальці. Стало невимовно соромно, до щік прилила вся кров, але я вже не могла відступити. Яка різниця. Чумаков теж одружений.
— Вітчим продасть мене Чумакову за документи на водойму. Продасть старому, одруженому чоловікові в утриманки сьогодні вночі.
— І?
Байдуже і злегка роздратовано, ніби його абсолютно не зворушує те, що я говорю, а я не вірю, що насправді сказала це. Запропонувала себе купити. Зовсім незнайомому чоловіку, якого бачу вперше і навіть імені не знаю. Якщо зараз покличе свого охоронця або натисне на кнопку виклику, вітчим мене вб’є за те, що до гостя насмілилася піти прислуговувати за столом замість Ніни.
— Купіть мене у вітчима. Я хочу належати вам, а не Чумакову. Ви можете. Я знаю.

Продовження ТУТ

Обкладинка