Моя Кара❤️

Привіт, мої красуні❤️

Моя Кара

Буде оновлюватися щодня, окрім вихідних)) Якщо ви вже встигли помітити, глави менші, ніж у мене зазвичай, та я прийняла рішення, що хочу, щоб ви кожного дня читали шматочок історії Кари)) Коли буде завершено Дорожче снів тоді оновлення стане більшим, звісно))) 

 

Нагадую про те, що ця історія окрема, читаючи її у вас не буде відчуття розгубленості))Будь-які моменти будуть пояснюватися) Тож плутатися не доведеться)) 

Ну, а хто читав Покидьок і Покидьок. Гра на кохання триває... запрошую приєднатися до історії про його сестру❤️

 

Я чи він? Він чи я? Хто ж переможе у протистоянні ворогів?

У тексті є: протистояння героїввід ненависті до коханняплейбой

18+

 

Уривок: 

 

— Ти як червоне світло, так і кричиш, що потрібно бути обережним, зупинитися. Тільки я дуже люблю таких як ти. Фото виходять неймовірними. Оу, особливо коли колеса жовтого авто переїжджають? — Фиркаю — Вони не переїхали. І ти сама винна, потрібно бути уважною. Ти порушила закон, не я. — Дійсно, — кидаю. — Ну ми це з'ясували, я пішла. Не встигаю й розвернутися як мене притягують до себе. Ділан буквально вклеює моє тіло у своє. — Тобі жити набридло, Плейбой клятий? — Ціджу й задираю голову, щоб поглянути у його блакитні очі. — А тобі? — Зухвало усміхається. — Мені? Нічого не відповідає. Несподівано знову цілує так, що у мене голова йде обертом. Розгублено стою та просто піддаюся на цю провокацію. Його пальці біжать спиною й по тілу мчить табун мурашок, вже сама хапаюся за тканину його білої футболки та ледь не тану. А потім відштовхую його, зрозумівши, що я роблю! — Якого біса? — Гиркаю.   — З тобою у нас буде фотосесія у стилі ню, — кидає й розвертається та крокує до припаркованої неподалік машини. — Розмірявся! — Кричу йому у спину. Навіть сюди чую як сміється, а потім вирішую не чекати. Теж розвертаюся та йду далі. Жовте авто пролітає повз мене й сигналить, а я показую йому фак! Пішов до біса, чортів Бейкер!

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Колібрі
15.10.2020, 10:49:52

Розтягувати насолоду читання - це чудово))

Показати 2 відповіді
Колібрі
15.10.2020, 14:14:11

Стефанія Лін, :))

avatar
Анна Багирова
15.10.2020, 13:27:00

Згодна на все, хоч на три строчки, аби було!❤️

Стефанія Лін
15.10.2020, 14:03:26

Анна Багирова, Ну три, то вже знущання)) Дякую, кицю❤️

avatar
Оксана Тарас
15.10.2020, 10:26:47

Кожного дня по шматочку насолоди!!!! Приємне треба розтягувати на довше!))))❤❤❤

Стефанія Лін
15.10.2020, 14:03:05

Оксана Тарас, Так-так❤️ Дякую, люба❤️

Інші блоги
Вирішила - переписую)
Оновлюю і переписую Заповіти предків, а то щось не подобається...
Ділюся цікавим
Відкрила для себе на ютубі "Книгарня Бує" Шикарний, веселий гайд, як не треба писати! Мене більше бентежить той факт, що те що вони оглядають, хтось купує!
Моя книга повернулася!
Я ще ніколи в житті так швидко не редагувала таку велику кількість тексту. Не кидайте в мене тапками — мені допомагав ШІ) Але завдяки йому мою книгу вже через два дні розблокували, і там надалі будуть активно виходити розділи.
Чи часто минуле нагадує про себе?
Досить часто історії повторюються. Наче ми не закриваємо гештальт або потребу. Зараз епоха «любові до себе» та так званого «усвідомлення». Але думки про минуле так чи інакше виникають у нашій голові. І люди іноді
А знаєте чому сумно
Доброї ночі! Пишу в ночі так і вітаюсь. Сого сумно, менеі... Як вам сказати. По факту, на цій платформі мало самих читачів. Я не кажу що їх нема. Але процентів 90. Автори. І мало хто підпишіться на автора з малим обсягом. Незнаю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше