Флешмоб "я - особливий автор"

Всім привіт, любі колеги.

 Дякую Рената Річі за запрошення до флешмобу. Чесно кажучи я вперше в житті приймаю участь в таких естафетах, тому мені навіть незвично. Ну і добре, від зони комфорту все одно треба вийти, правда? Я теж так думаю.

 Тож, перш за все, почну свою історію.

 Я - 16-річна тиха й творча дівчина. З дитинства обожнюю читати книги й це далеко не єдине моє захоплення. Моїм фаворитом до цьої днини досі залишається мій улюблений письменник. Всі ви знайомі з Всеволодом Нестайко і його творами "Тореадор з Васюківки", "Країна сонячнних зайчиків" та "Дивовижні пригоди в лісовій школі". Дехто навіть читав його твори, я це знаю. Для мене він досі залишається геніальним письменником, адже він мені своїми творами подарував найкраще дитинство, яке може бути. Завдяки йому я й почала свій творчий шлях. І не тільки йому завдячую... Для початку я вигадувала свої історії, але вони швидко втрачали сенсу, тому зтерлися з пам'яті. Не всі звісно. Деякі в майбутньому реалізую. На все свій час.

 Так от, тому серед своїх ровесників помітно відрізнялася своєю тихою натурою. Шкільні твори в мене завжди були непоганими. Навіть намагалася вірші писати, але начерки лишились в минулому. Напевно я була єдиною дитиною в класі, яка під час написання контрольних творів, не використовувала Інтернет :) Єдина, уявляєте? Всі тупо з одного сайта переписують, тільки я з головою занурилася в роздумах над якоюсь темою. Так, не сумні були дні.

 Минають роки, дні і ночі. Я досі не розлюбила книги. Вони для мене стали всим. Абсолютно всим. І тому одного дня прийшла одна ідея написати свою книгу. Ви напевно зрозуміли, що то "Танець янгола й демона". Розвиток подій я спочатку рік обдумувала, лиш тоді, коли мені було 15 років, почала записувати в текстових додатках. На уроках, коли мені було нудно, малювала самих персонажів, аби мати уявлення який вони повинні мати вигляд. Щомісяця я написане шліфувала (як могла) поки не дійшло до того, що щось стає на своїх місцях (в сюжетній лінії, та мені свою книгу шліфувати та шліфувати). Дала одного разу прочитати своє чудо своїй подрузі. На мій превеликий подив їй сподобалося моє чудо й дала мені точно знати, щоб на початому не зупинялася.

І я писала, писала, поки не почався карантин. В карантині було все: і депресія, і сміх, і сльози, коротко - все й одразу... Ледве відійшла від цього кошмару, чесно. І в цих фатальних моментах, коли б здавалося, що остаточно не витримаю натиску, випадково натрапила на Букнет. Знаєте, як іноді письменники вміють дивувати несподіваними поворотами? Так от в мене виникло тоді враження, що саме життя натякає на те, щоб я продовжила свою омріяну справу. Так усе закрутилося. Одну книгу, яку я першу опублікувала, заморозила, бо просто закінчилися ідеї, просто вичерпалися (до речі, то друга ідея в списку, яку я почала писати в нотатках на Хеловін). Тому вирішила й обдуману почати публікувати. Найскладніше було тут те, що треба було дати назву книги. Справа в тому, що така ж назва була й в іншого автора книги. Тому щоб не плагіатити назву, я витягла до соцмережі свою подругу для обговорення на цю тему. Було дуже складно, але дійшли до згоди до тої назви "Танець янгола й демона" (до речі, це була знову ж моя ідея і подруга ухвалила моє рішення).

 6-тий місяць роботи. 6 вподобань, 2 зірочки - за репости й 3 зірочки - то нагорода. Плюс - 5 відстежуть. Я по-справжньому щаслива авторка. Як для мене, неважливо мати десятки тисяч переглядів в перший же день, важливо отримувати насолодження від самого процесу роботи. Все буде з часом, якщо працювати, працювати й ще раз працювати. Думаю, більшість зі мною погодиться.

 Чи особлива я авторка? На мою думку, кожен з нас в цьому колі особливий автор. Хтось вміє гарно написати вірш, що аж серце завмирає, хтось вміє захопливо почати свою історію, що неможливо відірватися від читання.

А я особлива тим, що можу на будь-яку тематику написати книгу :) Для мене нема проблем різними жанрами писати історії й якого характеру. Ще (якщо добряче відшліфувати написане) можу показати в творі те, що хочу сказати. А зазвичай в своїх творах я ховаю прихований вміст. Попереду буде багато чого, в майбутньому для вас я приготую лише найкраще з моєї уяви: нові твори, нові ідеї й нові інтриги, тому ми не прощаємося. :)

 Я от зараз думаю, кому зараз передати естафету... Вирішено. Передаю флешмоб Jo Peters, Оксамит та Кушнір Олександра. Буду рада, якщо ви приймете естафету :)

Всім спокійного вечора й нехай усі незгоди не роблять у житті погоди.