Тримати в руках чуже життя — нема нічого приємніше

— Кір, а як це... — вона закусила губу і заговорила практично пошепки. — Вбивати не тварину?

Наші погляди зустрілися.

Я облизав губи і раптом різко повалив дівчину на траву, нависаючи над нею і впиваючись в її губи злегка грубим поцілунком.

Рука моя пройшлася по чужій щоці вниз, до шиї.

— Відчувати в руках чуже життя... — прошепотів я їй на вухо, трохи натискаючи на сонну артерію і практично відразу відпускаючи. — Немає нічого приємнішого, ніж це.

— Кір... — вона поклала свою руку на мою щоку, а потім теж опустила її нижче, на мою шию. — Хочу спробувати...

— Добре, — я кивнув і ривком потягнув її на себе, а сам тим часом приземлився спиною на траву і укладаючи Яру зверху на себе.

Потім я розвів свої руки в сторони і з викликом подивився на Яру.

Яра подалася вперед і поклала свої долоні на мою шию.

Було видно, що спочатку їй було страшно вкласти навіть крапельку сили, але, як тільки Яра подивилася на моє доволі спокійне обличчя, я прикрив очі...

Натискай і читай "Мій дегустатор" прямо зараз!))  Вже викладено велику частину роману!