Я - особливий автор?
Перший флешмоб. Перший допис у блог. Як все збіглось, правда?
Естафету мені передала Манон Леско. Започаткувала флешмоб Мар'яна Доля.
Не вважаю я себе особливим автором, та й творчий доробок у мене маленький. Скажу лиш кілька фактів про свою творчість. Хто там скромно у куточку сидить? Посуньтеся, будемо разом!
1. Скоро буде 3 роки моїй творчості, та й розпочалась вона з творів Сапковського, коли я відкрила для себе фікбук і зрозуміла: «щось фанфіків з моїм улюбленим персонажем мало» (реально, там було дві-три роботи тільки). І от, зовсім юна, молода особа доривається до клавіатури, тільки за свою першу версію роботи мені до цього часу соромно, хоч я її переписала і зараз дописую.
2. Я знаю Букнет ще з часів конкурсу «Міські легенди», та навіть більше, хотіла взяти участь у ньому, написала роботу традиційно в зошиті, синьою ручкою і не довершила справу через свій випуск з першої спеціальності. Скоріше за все, це було правильним рішенням, адже наразі я аналізую цей текст та бачу помилки.
3. Третій факт йде з другого. Після цього оповідання я не писала українською, лиш творчість на фікбуці та замітки на папері олівцем (дивлюсь на стопку списаного мною паперу нервово посміхаючись, бо це все прийдеться передруковувати, та й сюжет цієї роботи змінився). Прийняла рішення писати рідною мовою у цьому році.
4. Я свого роду перфекціоніст, можу перечитувати разів по десять главу, твір та правити в ньому помилки відповідно тих, і як результат, дочитуюсь до того, що коли випускаю продовження вже не можу перечитувати роботу. Тільки у мене є одне золоте правило: закінчені роботи я не редагую, адже якщо розпочну, то зміню сюжет, події.
5. У розмові з близькими людьми можу спойлерити сюжетні повороти та спостерігати за реакцією. Тільки спойлер – штука не точна, бо якщо я зрозумію, що цей сюжетний поворот кліше, кліше, і ще раз кліше, то можу обіграти його, змінити.
6. Вчусь на психолога, хоч і працювати за професією планів немає… Але це відображується на моїй творчості. Опис емоційних станів героїв, спроба аналізувати їх, і до речі, можу навіть давати у текст опис робочих місць, почерків персонажів, щоб позначити певні риси характеру та особливості особистості.
7. Процес написання книги для мене довготривалий, я довго пишу глави через те, що мені не подобається якась подія у главі. Можу запросто написати кілька варіантів однієї глави й всі забракувати. От такі справи.
Що ж… У мене все.
Естафету передаю Ярині Мартин та Ірині Ярошенко.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за естафету! Ой той вже перфекціонізм! Вже й не знаєш. добре воно чи погано)
Ірина Ярошенко, Ох, перфекціонізм... З однієї сторони добре, а з тієї, де він виходить за рамки - погано ( л-логіка:) ), бо всяка реакція може бути в людини, якщо щось не по правилах.
Доволі цікавий блог, в деяких пунктах впізнаю себе
Eva_Basista, дякую)
Дякую за вашу розповідь! Чудово, що так виважено підходите до роботи і постійно самовдосконалюєтесь!
Мар'яна Доля, Дякую) Стараюсь)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати