Шістсот без чотирьох))
Мабуть, ви задумалися над назвою цього допису - що б це могло значити? Якась головоломка? Назва нового твору? Насправді, це всього лиш кількість моїх відстежувачів.
Рік тому, а саме 16 жовтня 2019 року, я записала в своєму блозі, щоб не забути - маю першу сотню читачів. До такого результату йшла довго - цілих чотири місяці. Це вже пізніше підписників стало прибувати. Наче снігова кулька - коли вона зовсім маленька, то здається, ти ніколи не зліпиш сніговичка, але варто почати її котити, то налипає все більше снігу - і от ти бачиш красу))
Нещодавно прочитала у Фейсбук в творчій спільноті дискусію - коли письменник перестає бути початківцем? Були різні версії - коли видає другу книгу; коли отримує літературну премію; коли може заробляти на життя своєю творчістю тощо.
А я подумала - цікаво, то все більше відносилося до авторів друкованих книг, а які критерії переходу з рангу "початківця" до профі у самвидаві? От як ви думаєте, де закінчується те "я роблю тільки перші кроки, пожалійте мене, поставте зірочку..." і починається "Я досвідчений автор і зараз буду ділитися досвідом.."?
Де цей "вододіл" ? Може, перша сотня читачів, чи відкриття комерційного кабінету, чи перша тисяча прочитань? Навіть не скажу напевно. Іноді здається, що знаєш уже забагато))
А іноді несподівано хочеться почати щось із чистої сторінки, зареєструватися під новим іменем і написати щось для себе зовсім нехарактерне ( може, це мої герої з "Альтер его" так на мене впливають? )
Дуже хочеться побажати всім нам - не будьмо духовно лінивими, не втомлюймося дивуватися самі і дивувати своїх читачів. Звичайно, дуже просто брати один сюжет і переспівувати його десятий раз, або ж жити за принципом "всі побігли - і я побіг", але набагато цікавіше придумати щось своє. Таке, що тільки вас будуть асоціювати з цим твором, темою, а часом навіть жанром або літературним напрямом.
А ще не бійтеся робити своє ім'я брендом. Мені недавно дорікнули, чому я назвала свою спільноту у Фейсбук Клубом імені мене, може, вже остаточно "зазвіздилася"? Але мені просто так захотілося))
Кому цікаво - додавайтеся, там не тільки я і мої твори, а ще багато чого цікавого.
Ну і закінчу свій спіч "Одою критикам", написаною тоді ж, коли я обзавелася першою сотнею відстежувачів:
В житті, говорить наш народ,
Усякого буває...
Окрім похвал і нагород,
"Дизлайк" теж прилітає...
Хтось скаже: непоганий твір,
Та є одна заминка.
Чому герой тут чоловік?
Хай буде краще жінка!
А другий : дія на Землі -
То вік минулий, люде...
На Марс героя поселіть -
І дуже круто буде!
А третій : чесно вам скажу -
Від реалізму вЕрне,
Додайте краще вже нуар
Чи щось із постмодерну!
І наостанок the kill shot:
Весь твір переробити.
Хоч заголовок ще піде,
Його можна лишити))
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, вже ніби округлились?))
Мар'яна Доля, Це круто)) ще раз вітаю)))
Коли автору ставлять зірочки лише тому, бо він просить, щоб його пожаліли - то це якось дуже сумно)))
Взагалі межа між автором початківцем і досвідченим письменником дуже умовна: ось, наприклад, на Букнеті є зовсім непопулярні автори, які іноді пишуть більш грамотно і щось більш складне, ніж деякі комерційні письменники з кількома тисячами підписників. Також часто більш розрекламовані твори мають більший успіх, ніж ті, де автор просто собі тихенько пише, але про його творчість ще майже ніхто не знає, хоча реклама (особливо організована не вдячними читачами, а самим автором) теж не завжди є безумовною ознакою якості книги... Якщо друковані книги проходять професійну редактуру, то в самовидаві все складно)
Якийсь досвід є у всіх, тільки в різній кількості, а вдосконалюватися і вчитися чогось нового ніколи не пізно навіть досягнувши значних успіхів...
Чудовий вірш) Теж інколи, дивлячись на деякі твори (в тому числі і свої старі), думаю, що від попередньої версії лишити можна один тільки заголовок)))
і, до речі, вітаю з вже круглим числом підписників)
Moonraise Darkness, Дякую))Цікаві роздуми, як завжди у вас!
Чотири місяці — це взагалі швидко. Я вже тут четвертий чи п'ятий місяць, тільки до вас мені не дотягнутися :) До речі, вітаю вас)
Мар'яна Доля, Зараз гляну :)
Вірш в кінці взагалі супер)))
Alex@ua, Дякую!
Вітаю! Шістсот - це огого! Бажаю на наступний рік ще стільки ж)))
Щодо питання про письменницький ріст, то, думаю, на самвидаві це дуже залежить від читачів. Якщо вони є, і їм твоя робота подобається, то це хороший знак на шляху до визнання, а одже і ствердження себе як письменника.
Alex@ua, Мабуть, так і є))
Вітаю з дивовижною цифрою та бажаю не 4, а ще 400 додати :)
vitaly.dulenko, Дякую! Сподіваюся, так і буде))
Прийміть вітання! Бажаю до циферки ще один нулик, як мінімум))
Саме вчора мене навідували схожі думки. Коли спілкувалася з подругою, а вона запитувала, чому я не напишу про себе? І я одразу почала виправдовуватися, мовляв ще не письменниця, ще не прожила своє життя ( хочеться вірити)) і в тому дусі. Здається, саме спілкування з читачами дає нам відповідь, до якого рівня письменництва ми дійшли) Ось до чого додумалася врешті))
Інка Вікторова, Ага, бо раптом щось не те справдиться))
Вірш чудесний) Щодо "перестати бути початківцем", на мою думку, це лише питання часу, постійної роботи над собою і наполегливості. І, можливо, зовсім трохи везіння, щоб опинитися в тому місці і в той час.
Kate Mag, Дякую! Згодна з вами на всі 100))
На мою думку можна награфоманити сотні творів, і навіть навидавати їх самаодивом. Але письменником стаєш тоді, коли бігати починають за тобою щоб почитати і видати тебе. От коли в тебе люди починають вкладати гроші бо вірять в твій потенціал - тоді ти письменник, бо професіонал.
Анна Пахомова, Не можу не погодитися))
Перечитала ще раз віршик, і дійшло до мене, що я сама собі напророчила - і герої в мене на Марс полетіли, і до нуару руки дійшли, і повністю перероблений твір, від якого лишився лише заголовок, маю))
О, так. Попри те, що більшість авторів із цифрами (математикою) не дружать, кількість прочитань - то як наркотик. Пригадую, як я тішився, коли майже через два роки перебування на платформі один із моїх творів набрав 1000 (тоді ця цифра здавалася неймовірною) переглядів. Тепер, коли в одного з творів циферки наближаються до 50 000, один перетнув 30 000, а два вийшли за межі 10 000, розумію, що прагнути можна й більшого. Разом із кількістю прочитань збільшується і кількість підписників. І хоч до Ваших показників, Лесю, мені ще ого-го скільки, але Ваш приклад наснажує і окрилює. Тому бажаю Вам швидко набрати поза тисячу вірних читачів і не спочивати на лаврах. Молоді підпирають)))
Мар'яна Доля, Дякую!
Який чудовий допис!) І вірш супер))
А пошуки "вододілу" між профі і посатківцем - дуже вже складна справа, я теж часто про те думаю, але мабуть універсальної відповіді не існує.
Устина Цаль, Дякую! Захотілося трохи розважити народ, бо всі дуже серйозні, сидять, творять шедеври))
Я одразу здогадалася про назву блогу, бо слідкую за вашою творчістю))
Важко сказати, де проходить межа між початківцем і письменником з досвідом, особливо ж у самвидаві. Відчуття, що ти вже на рівні профі приходить, мабуть, із внутрішньою впевненістю, чим далі і більше пишеш якісних творів. У когось ще з віком теж. Кожен має власні критерії.
Ліна Алекс, Так, якщо серйозно, то я теж думаю, що критерії у кожного свої. Мабуть, це більше внутрішнє відчуття, що ти не просто бавишся у письменника, а робиш якусь серйозну справу...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати