Додано

29.09.20 23:55:20

Ілюстрація. Христина із "Іо"

Мої щирі вітання у цю ніч!)

Доки наступний розділ книги "Іншими очима" знаходиться в процесі, та й загалом книга повільно добігає кінця, я маю як нагадати, що дихаю) Готова показати вам першу ілюстрацію до книги із серії саме арт-ілюстрацій, а не просто візуалів (переважно всі мої блоги - то саме візуали героїв).

Тримайте нашу Прокляту.

Дівчину, в очах якої віра в диво. І ця віра її згубила.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ніна Коваль

30.09.2020, 12:37:25

Фантастика! Знімаю капелюшка❤️

Tatia Koviz

30.09.2020, 15:51:38

Ніна Коваль, Обіймаюююю!)))

Стася Павлів

30.09.2020, 08:48:09

Неймовірно❤️
Тільки у мене дисонанс між квіткою папороті та хрестиком(я ще книжку не почала читати)

Показати 2 відповіді

Стася Павлів

30.09.2020, 14:17:48

Tatia Koviz, Буду-буду) просто на черзі маю кілька книжок, не встигаю( ще й своя в процесі

Лія Щеглова

30.09.2020, 06:17:43

вау! Яка гарна дівчина!

Tatia Koviz

30.09.2020, 08:17:55

Лія Щеглова, Дякую)))

Tatia Koviz

відслідковують

Інші блоги

Герман Харрінгтон

Для тих ,хто потребує конструктивної критики.

Періодично бачу пости про підтримку ,підписки і "добре слово " . Люди потребують "пазітіва " і "хороших емоцій ". Нічого з вищепереліченого запропонувати не можу . Та й не хочу .) Бо схильний більше

Кіра Нолан

Я видалила свою незакінчену книгу "Весна для Віки"

Останнім часом я не могла рухатися далі в написанні цієї історії. Я перечитувала написане й усе чіткіше відчувала: я звернула не туди. Сюжет пішов зовсім іншим шляхом — не тим, який колись жив у моїх фантазіях. Я думала,

Сніжанна Четверт

Допоможіть! Як всталяти ці картинки?

Привіт усім! При написанні роману дуже хочеться виставити візуалізацію героїв і зацікавити подіями. Так би мовити - заінтригувати. Але чи то я відстала від життя і зокрема сайту, чи що? Я абсолютно розгубилась і не можу

Nata Vexley

Кусочок з нового розділу

— А тепер подивись на нас, — продовжив я тихіше, але кожне слово різало. — Ми стоїмо один навпроти одного і вдаємо, що все в порядку. Що ми дорослі, зібрані, розумні люди. Коли насправді… — я гірко усміхнувся. —

Анна Лященко

Дійшло...

— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!