Доброго часу всім!
Нещодавно одна гарна людина та за сумісництвом, талановитий автор - Angelnik - запросив мене взяти участь у флешмобі, пов'язаному з псевдонімом)) Я трішки подумала та й вирішила нарешті взятися за справу, і виконати обіцяне))
Отже, чому ж саме Інка Вікторова?
Мій псевдонім допомагає мені пам'ятати, хто я і, хай що буде в житті, намагатися не зраджувати собі.
Все своє дитинство я чула від старших братів лише звернення Інка. (Хоча ж самі дали мені таке ім'я Інна, коли мама не погодилася назвати мене Чапайшою))) Тривалий час, я навіть не думала, що моє ім'я може звучати якось інакше, поки не пішла у школу, а згодом у доросле життя. Вже там я пізнала й оте Інночка, від якого починає сіпатися око. Адже, саме це звернення часто вживають, коли чогось від мене хочуть (особливо на роботі): піди, зроби, принеси, послухай і т.д. А ще пізніше зрозуміла, що мені подобається, як називає мене чоловік. Нуся. І я, навіть, хотіла спочатку вигадати щось саме з цією інтерпретацією. Але відчувала, що тоді це буду не я. Що насправді я - Інка (трохи ексцентрична, трохи дивакувата, трохи безтолкова, але яка вже є) Ну, і Вікторова - тому, що, як би не відхрещувалася, а вся в батька)) Його доця. Саме від нього маю підвищене почуття справедливості й неконтрольовані викиди правди)))
Отже, моя мета у створенні власного псевдоніма була саме - залишатися собою. Щоб не відчувати вплив прізвищ) І гадаю, раз вже у творчих людей є така нагода, варто обирати собі те ім'я, з яким ви будете почуватися комфортно. А чи справжнє воно буде, чи вигадане - не так вже й важливо. Моя думка.
Всім красно дякую за увагу!)) Й запрошую долучитися до флешмобу Софія Чайка
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСпасибі за чудову розповідь! ) Було дуже цікаво дізнатися! Стосовно по-батькові здогадувався, а от чому саме така варіація імені - ні ) Повністю погоджуюсь, що найголовніше це бути собою незалежно від псевдоніму. Дякую Тобі за добрі слова і що поділилася цікавою історією!!! )
Angelnik, Дякую за можливість!))
Дуже гарно вигадали.
Лана Іссан, Щиро Вам дякую! Воно якось само вигадалося))
Я - Інкою була лише в університеті))) Дуже цікава розповідь.
Інна Камікадз, Теж одногрупниці так називали)) Дякую Вам!)
Ідейно вийшло))) Я думала, це справжнє прізвище. З Інкою зрозуміло, хоча історія з братами така тепла)))
Як-як вас хотіла назвати мама?
Лія Щеглова, ))))
Так і думала, що Вікторова - то по-батькові) А от чому Інка, а не Інна, завжди було цікаво! Дякую за відвертість та щирість)
Ярина Мартин, Дякую, що зазирнула!))
Гарна розповідь))
Мар'яна Доля, Щиро вдячна!))
Цікава історія. Вам пасує таке ім'я))
Ліна Алекс, Дуже дякую!)) Можливо, не надто романтично звучить, але більш-менш оригінальне)) Принаймні, Гугл іншої Інки Вікторової не видав)
Інночка, справді, дратує навіть мене))) Цікаво було дізнатися про Вас трохи більше.
Марко Войт, ))) Дякую, що завітали!))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати