Флешмоб "Історія мого псевдоніму"

Ну, напевно історія мого псевдоніму нікого не здивує, проте мені перелали цей флешмоюїб, тож я розповім. Всі ви знаєте маленьку тендітну пташечку - колібрі. Вона вважається найменшою з усіх птахів на планеті, проте дуже красива зовнішньо. Я попівнюю себе з нею. Я невисока на зріст, худенька, і не люблю привертати до себе зайву увагу людей. В мені схований велий світ фантазії і веселощів, яким я ділюся зі своїми друзями ( хоча в мене їх не так вже й багато). Тут, в букнет я знаходжу своїх однодумців-письменників. Ну, ось і все))) А флешмоб я передаю IvasykAnatol

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ана-Марія Еріш
17.09.2020, 21:23:04

Колібрі - маленька та сильна пташка, яка ще може всім показати де раки зимують)))

Колібрі
17.09.2020, 22:49:24

Ана-Марія Еріш, Спасибі)) так, це правда))

Інші блоги
Новий розділ де бос ревнує по повній програмі ⚡
Привіт, мої любі Спокусники! «У ліжку з босом» Запрошую до насолоди вже о 24:00 Повітря навколо мене стало настільки густим, що його, здавалося, можна було розрізати ножем. Моя шкіра була наче наелектризована.
Фінал — це кінець, чи початок історії...
Можливо, ви подумали, що це фінал. Але ні. У казках вони жили довго і щасливо. Я ж обираю реальність — а там усе тільки починається. І як же без головного елемента цієї історії? Як вам така візуалізація? Саме так
Випадково прибрехала
Бачили вчора опитування на тему що ви читаєте та чекаєте від моєй новинки? Не бачили? Ось посилання. І дуже багато голосів було віддано за історичний дарк-роман. Коли я написала сеттінг, був неймовірний відгук: історичні
Наш марафон «останній дзвоник» набирає обертів
Друзі, я неймовірно рада бачити ваш відгук! Підготовка до весняного марафону йде повним ходом, і сьогодні я хочу представити вам наших перших сміливців, які вже готові занурити нас в атмосферу шкільних коридорів та перших
Несподіванка для Вероніки від колишнього!
Вітаю! Роман "Шалена двійня мого боса" — оновлено! ✨✨✨ Коли виїжджаємо у мій двір, я бачу під під’їздом машину Ігоря, і мені стає дуже страшно. — Дмитре Олександровичу, там мій колишній. В цьому авто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше