Олександра Кушнір. Реальне чи псевдонім?

Дякую Айї Неї за можливість долучитись до флеш-мобу, хоч довгої історії псевдоніму не маю. Я просто псевдоніму не маю. Олександра Кушнір - цілком і повністю реальна громадянка України (я думаю, що моїх одноіменців та однофамільців теж вистачає, тому й не одна). Тому краще розповім історію чому ж я лишилась без псевдоніму.

По-перше, перед публікацією книги я так і не змогла придумати щось, що відображає мою творчу душу краще, ніж зараз є. 

По-друге, я люблю своє прізвище точно так само як ім'я. Можливо, занадто довго, але поки це не є проблемою. 

По-третє, не хочу ніяких конспірацій. Знаю авторів, як сучасних, так і наших старіших колег, які мають псевдонім, щоб не викрити свою особистість. Мені це не потрібно.

Та й читала чийсь блог на букнеті про псевдоніми і зрозуміла, що мене цілком влаштовує моє справжнє ім'я і прізвище. Буду відвертою з читачами, нехай знають хто стоїть по цю сторону екрану і друкує новенькі розділи книги.

Дякую за увагу!

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Сміливо) Поважаю людей, які не бояться приховувати свою особистість в мережі. А я от не знаю, чи хотіла б писати під власним прізвищем) Гарне і милозвучне у Вас ім'я))))

Лександра Славичч, Дякую вам ❤️ Думаю, що саме псевдонім має гарно підкреслювати творчість митця, якщо ж ним не можуть стати особисті дані, то варто знайти те, що до душі й припаде до смаку читачам)))

Інші блоги
Операція. У нього ж не мало бути колишніх...
Коли персонаж про якого й так знають небагато виявляється ще й лиходієм, кому взагалі довіряти – колишнім, яких навіть не мало бути, а виявилося 14, чи його ідеальному образу? Хто каже правду і чи каже правду хтось узагалі? А
Ось і фінал
Вітаю, мої солоденькі! Завтра — фінал книги «Парі на злам». Це були два з половинкою місяці... І час пролетів неймовірно швидко. Думаю, завтрашній останній розділ остаточно поставить крапку в тому, що я хотіла сказати
Продовження триває..
— Мій телефон тут? — схвильовано запитала вона. — Так, — спокійно відповіла Меггі. — Але спочатку ми маємо поговорити. Емілі несподівано зробила крок уперед. Меггі лише усміхнулася, дозволяючи їй поставити
Він - моя ціль, але ж блін....
Хто сказав, що небезпека - це коли тебе хочуть зламати? Хоча... і це я вже відчула. Справжня небезпека - коли чоловік, який без вагань може бути жорстоким, раптом відсуває для тебе стілець, замовляє гарячий чай, витирає серветкою
Не сумуйте цього вечора, кохання поруч...+❣️
Сьогодні хочу нагадати не лише про нову історію, а й про весь цикл, до якого входить "Крадійка". Кожна книга - окрема історія, але всі вони об'єднані одним: владні чоловіки, сильні героїні, небезпечні пригоди, пристрасть,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше