Почалися кульмінаційні розділи. Вбивця вже поруч!

Почалися кульмінаційні розділи. Вбивця вже поруч!

https://booknet.com/uk/book/tamnicya-spovd-b263183

"Замість моторошно-порожньої квартири проповідник вирушив на берег Південного Бугу. Олег заперечував, але Роман все одно бажав трохи подихати повітрям. Він спустився тісними вуличками на набережну, оминаючи щільні ряди дорогих автомобілів, котрі стояли біля приватних будиночків. Коли його нога ступила на територію парку, сутінки вже вкривали землю настільки, що міській владі довелося вмикати ліхтарі. Роман рухався повільно, фільтруючи в голові тривожні думки. Всю дорогу він відчував себе спокійно, не помічаючи нічого зайвого, однак згодом усвідомив, що за ним хтось слідкує.

 

На відстані двох сотень метрів, позаду проповідника рухався чоловік у чорному одязі. Незнайомець поводив себе обережно, тому тільки випадковий збіг допоміг Роману розпізнати його. Пастир намагався відірватися, кілька раз зробив вигляд, що повертатиме і пройшовся колом, однак тінь не відривалася, майстерно маскуючи свої сліди. Вони наче гралися один з одним, маючи намір випробувати нерви. Роман чудово усвідомлював, що в такій ситуації потрібно зберігати абсолютний спокій і не виказувати страху. У думках крутилися слова невідомого свідка на похороні, який говорив, що хтось лякав Якова, перед тим як довести до суїциду. Аналогічне розповідав Кибальчич, переповідаючи два випадки, коли покійні зустрічали на вулиці своїх жертв.

 

Зайшовши у закриту частину парку, де навіть ліхтарі ніхто не вмикав, проповідник відчув спиною, що супротивник різко почав з ним зближатися і злякався. Йому завжди хотілося опиратися на Слово Боже, однак у подібних випадках Бог не допоможе тому, хто не спробує допомогти собі сам. Роман не став випробовувати долю і пришвидшив крок, а тоді розвернувся і помітив, що переслідувач припинив ховатися. Чоловік у чорному додав швидкості й таким чином скоротив половину дистанції між ними. Він наче підбирався до жертви, маючи намір нанести удар ножом, або задушити голими руками. Ворогів, як і сподвижників, Сидорчуку вистачало ще з початку проповідування".

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Не усе завжди має закінчуватися погано
Вітаю, пані. Вітаю, панове! Коли я минулого разу казав, що Хуртовина завершена, я дещо від вас приховав. Хто читав, можливо, засмутився через кінець, який був у цієї трилогії. Втім, я вважаю, що Хуртовина має повне право
Палкі сварки подружжя...
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ — Взяв речі. І йди. — Нижня губа Селії тремтить, і я почуваюся мудаком. Таким я і є. Хочу нахилитися й попросити пробачення гарячими,
Для тих, хто не так давно на цьому сайті ❣️
Так, у мене знову накопичилось, що сказати "молодим авторам" ☺️ Хочу дати вам трохи мотивації і непроханих порад (як завжди). На цей пост мене надихнула одна особиста історія. Я помітила, що на цій моїй книзі набралося
Обновка ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Мені тут постукали, й по ділу нагадали який жанр я пишу. Увага, друга книга циулу «Деклінс. Серце чаклуна»: Еротичне фентезі. (18+) а мої теги: ⭐️ любовний трикутник; ⭐️
Примара який трішки не примара
Зручно і не дуже зручно мати таку примару, якого торкатися можеш лише ти, ну і звісно він торкатися лише тебе. Що ж, треба шукати плюси в тому, щоб відробляти чесно(ну майже) зароблені кошти. Тіло саме себе не знайде:) Примара
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше