Історія псевдоніму "Несерйозна Ліз" (windy Lis)

... Отже, була я тоді молодою мамою, і дитя моє ніяк не хотіло засинати.

Та, нарешті, десь опівночі, все затихло. Я постелила на підлозі (аби не чіпати монстрика на ліжку :)), і щойно вляглася, надавши довгоочікуваний відпочинок спині, мій мозок вирішив зробити мені сюрприз ))). Продиктував він наступне:

"... Наконец-то добрались!

Но, постойте... Где же Лиз?!

Суп-мисо в тарелке скис:

не пришла к обеду Лиз.

Слышен крик из-за кулис:

"Черт возьми! Найдите Лиз!"

Лиз! Давай определись:

жизнь не пьеса, не каприз,

Мисс..."

І оця Ліз якось одразу мені сподобалася. Мабуть тому, що просто була списана з мене самої ;). А англійський переклад -- Windy Lis -- можна ще потрактувати як "Вітряна Квітка", що красиво...

... А зараз Несерйозна Квітка Ліз бореться з першою частиною бойового фентезі "Серце Аранни", до читання якої щиро запрошує! ;)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Подвійна знижка! І зміна ціни на Приборкувачку!
Сьогодні в мене дві приємні знижки! Навіть три)) Темне фентезі, детективна інтрига та пристрасть! Книги одного циклу, але мають повністю завершений сюжет: герої ті самі, але розслідування та пригоди – різні. Можна читати
Чи справді час лікує?
Нові розділи «Якщо серце згадає раніше» та «Поки я мовчала» вже чекають на вас. А поки ви вирушаєте до нових сторінок, хочу залишити вам одне запитання для роздумів: Чи справді час лікує, чи він лише вчить
Як книги змінюють не лише читачів, а й авторів?
У коментарях до мого попереднього допису зі мною поділилися думкою, яка не виходить у мене з голови: «Кажуть, що книги змінюють тих, хто їх читає, але, можливо, найпершим читачем кожної книги є її автор».
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Знайомство з Головними Героями...
Вони не мали стати одне для одного порятунком... https://booknet.ua/book/era-peremog-kohannya-ce-bitva-b445228 Ліза. Жінка, яка навчилася приховувати біль за холодною посмішкою. Вона більше не хоче бути жертвою. Її найбільше бажання — повернути
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше