Оновлена редакція твору "Помста Чародія" 2.

У продовження попереднього допису маю додати опис ще одного персонажу, Клари, яка є дочкою Жорстокого Вічного.

Для наступу на Світлу Імперію Вічний готував свою дочку, яка, народившись, відразу втратила матір і виховувалась у суворій дисципліні. Її батько потребував в її особі могутнього воїна, щоб одержати перемогу над Світлими. Та дівчина не успадкувала жорстокості батька і воліла звільнитись від нього.

Відчуваючи це, Вічний усвідомив, що вона зрадить його при першій нагоді і тому приклав зусилля, щоб цього не сталося. Навіть дав їй інше ім'я, яке, на його думку, найбільше їй личить - Ігніс, що означає "вогонь". Але дівчині до вподоби було ім'я, яким назвала її мати, Клара - "світло".

Цей допис присвячую Кларі-Ігніс.

Уривок:

"...Наступ вже був спланований, всі сили стягнені і укомплектовані. Окрім однієї, яка мала будь-якою ціною підкоритися волі Вічного і присягнути на вірність. Ігніс...

Вічний усвідомлював, що не відчуває її повністю, бо, напевне, вона поставила невідомий йому щит. Цілком імовірно, бо її дід був найкращим в Імперії по створенню нестандартних щитів. Вона могла успадкувати цю силу і створити навколо себе такі щити, які ніхто не зламає. Проте Вічний все ж вирішив як і коли він зможе підкорити собі цю могутню дівчину з вогняними довгими косами.

Всю ніч перед запланованим наступом, Вічний зачинившись в своєму кабінеті і оточивши себе трьома щитами, чаклував над закляттям підкорення. Таку сильну дівчину не легко скорити своїй волі.

На ранок закляття було готове і в передчутті переможного походу на Світлих, Вічний прийшов до покоїв Клари-Ігніс.

Вона очікувала його появу, бо знала про його плани сьогоднішнього наступу.

- Темного ранку, Ігніс! - Вічний увійшов до її покоїв, швидко привітався і відразу перейшов до справи, - ти маєш провести ритуал і підкорити своїх воїнів, щоб вони слухали і виконували твої накази на ментальному рівні. Ти готова?

- Так, Ваша Величносте, готова!

Її ствердна відповідь насторожила Вічного. Він відчув, що дівчина, можливо, щось планує проти нього. Та закляття, над яким він працював усю попередню ніч, має це виправити і дівчина-вогонь назавжди підкориться своєму жорстокому батьку.

Впевнившись, що дівчина дійсно готова, Вічний сказав, шо військо вже чекає і вони, прикликавши туман переміщення, полетіли до кордону зі Світлою Імперією. Гравібус впевнено і владно летів попереду, а його рудоволоса дочка – за ним. Перший раз у житті Клара-Ігніс опинилась поза Палацом. Дорогою до кордону вона уважно розглядала будинки і перехожих, поля і ліси. Природа зачарувала дівчину, запах лісів і відчуття свободи – п’янили.

З’явившись на місці, Гравібус звернувся до війська, представив Ігніс, як головнокомандуючу і військові похилили голови в очікуванні ритуалу благословення.

Найбільше цього ритуалу очікував Вічний. У нього є маленький, майже прозорий шанс підкорити Клару-Ігніс своїй волі. Відійшовши за спину дівчини, він чекав, коли вона промовлятиме благословення, бо, якщо він все правильно розрахував, у нього буде лише мить, щоб використати своє закляття.

Клара-Ігніс зробила крок вперед і почала промову:

- Могутні воїни Великої Імперії! Сьогодні розпочинається боротьба, у якій ми переможемо, тому що кожен серед вас – найкращий! Цей бій принесе величність нашій Імперії і кожному з вас! Приймаючи командування елітним темним військом, благословляю вас на перемогу! - підняла руки і з однієї долоні на воїнів линув червоний промінь.

Вічний, скориставшись миттю перед виходом променя, прошепотів закляття три рази, кожного разу підвищуючи голос. І, після останнього слова, направив на дівчину руку, з якої стрімко вийшло сяйво і вдарило її в спину, поволі входячи в неї. 

Дівчина похитнулась, її очі запалали червоним і з іншої долоні вийшов такий самий промінь. Дівчина не здивувалась, а навпаки, скориставшись цим наводила промені на воїнів і їхні очі відповідали коротким спалахом червоного світла, що благословення вони отримали і скорились. Кожен воїн, який отримав порцію червоного променя, ставав на одне коліно і нахиляв голову.

Коли все військо, склонилось перед своєю повелителькою, Ігніс опустила руки, повернулась до Вічного і сказала:

- Військо готове до наступу, батьку!

Вічний підійшов ближче, щоб впевнитись, що дівчина не хитрує, і дійсно підкорилася його закляттю. Звернувся до неї подумки, бо так він точно дізнається, чи з’явився ментальний зв’язок із нею, і чи дієве було закляття:

- Як почуваєш себе, Ігніс? - зазирнув у її очі, які змінились. Ще вчора вона дивилась на нього з ненавистю, а зараз в її очах він побачив відданість і повагу.

- Наймогутнішою! Я, неначе прокинулась із важкого сну… Дякую, батьку! - злегка поклонилась на знак поваги.

"Вийшло!.." - подумав Вічний і задоволено потер руки. Працюючи над закляттям, він розраховував, що при благословенні, дівчина має послабити свій ментальний щит усього на мить, щоб випустити божественну силу, яка мала б підкорити воїнів. Він не був упевнений, що спрацює, бо природу її щита він так і не розгадав, проте все ж ризикнув і встиг.

Клара-Ігніс, коли почула про проведення ритуалу для війська, радо погодилась, бо планувала підкорити воїнів своїй волі. Отримавши владу над військом, вона розраховувала виступити війною проти жорстокого батька. Вона усвідомлювала, що має послабити ментальний щит, та знала, що це лише на мить.

Розраховувала встигнути, проте, послабивши захист, поглинула сяйво Вічного, підкорилася закляттю та не поновила ментальний щит, бо не відчувала більше у ньому потреби. Дівчина на ім’я Клара перетворилась на воїна Ігніс і стала готова віддати своє життя заради свого батька і його цілей, які ще вчора вважала жорстокими і безжальними. Саме про такого нащадка мріяв Гравібус і він його щойно отримав..."

Та Вічний не врахував, що дію його закляття може зруйнувати потужне почуття, яке йому не відоме. Це - сила справжнього кохання. Саме це і завадило його темним планам...

На цьому, мабуть, все. Дякую за увагу.

До зустрічі у наступній історії.