Почну з того, що не вважаю себе письменником і скоріш за все не прагну ним бути. А все тому, що  письмо - моє невеличке хоббі, поруч з малюванням картин, грою в комп'ютерні ігри, а також переглядом фільмів. Це не є моя основна робота.

Написання текстів - відпочинок, а також можливість створити власний невеличкий світ. У цьому світі можна забутися, та й навіть жити в ньому. 

Часто, створюючи персонажів, або якість події в творі, ми беремо спогади з реальних подій, трохи змінюємо їх, а потім навіть не помічаємо, як нові уявні та описані у творі події, стали для нас "живими", так наче це десь-колись сталося з нами.

А тепер ближче до суті - Що хорошого?! Для мене це перш за все, можливість створити історію для людей, які пізніше зможуть чудово провести час за читанням. І що важливіше - історія житиме шанс жити далі, своїм власним життям, навіть після вашої смерті. 

Що ще хорошого? Можливість отримати відгук про власну працю. Дуже приємно читати розгорнуті рецензії від інших письменників, або письменниць. Наприклад, мені дуже приємно було читати відгук від Тетяни Гудими, якій сподобались "Крила вічності", а також відгуки інших людей.

А тепер найголовніше - написання книг, це можливість стати членом великої дружньої сім'ї. Тут можна багато чого обговорити з однодумцями, порадитись і загалом весело провести час. 

Ось ці три пункти, як на мене дуже важливі, бо - дружбу, власний написаний твір, а також визнання людей не купити за гроші! Це безцінно.