Нова обкладинка на "Порочний постріл"! Цитати ;)

Привіт, любі :)

Обкладинка на "Порочний постріл" оновилася і мені закортіло одразу поділитися з вами ;) *ліцензійна ги) Робила сама) І да, відмовитися від Марка на обкладинці було важко)) Як вам?)

Хто пропустив анонс історії, анотацію можна прочитати тут. З 10 вересня на сайті! А зараз ділюся шматочком з книги:

***

— Коли місто засинає, Мері, хто прокидається? — він різко здіймає мою ногу. Гострий каблук впивається в обшивку шкіряного дивану. Розріз на платті оголює шкіру, вкриту сиротами від холодних дотиків...

— ...Мафія, — ковтаю схвильовану слину. Металічний присмак знов з'являється в горлі. Чия кров проллється сьогодні?

— Правильно, — з темною насолодою в погляді посміхається Марк. Його пальці застібують кобуру з пістолетом високо на моєму стегні. — Ти знаєш свою роль, моя perra.

Я лише киваю, відводячи погляд. До цього неможливо звикнути, скільки б я не намагалася...

Хочу опуститу ногу, яка так красномовно тремтить у його долоні, але він не дозволяє. Соромно бути такою слабкою.

— Сьогодні опівночі Мафія прокинеться, — оголошує бос. — Тобі це знадобиться, — він вкладає перевернуту карту між кобурою та внутрішньою стороною мого стегна. Жорсткий картон дряпає шкіру, залишаючи черговий слід, від якого я ніколи не позбудуся...

Марк різко притискає мене за потилицю до себе. Моя нога зісковзує на підлогу, а дихання падає на його вуста. Коли він так близько, я відчуваю запах крові...

Облизується. Між подихами ричить. Розглядає мою червону помаду на вустах, яка приховує його звірині укуси.

— Ні на крок від мене не відходиш, perra. Тобі зрозуміло?

— Клянуся кодексом «М». Твоя власність завжди поруч, — спокійно відповідаю я, вирішуючи, що це його заспокоїть.

Не вгадала. Прикриваю очі приречено, відчуваючи, як сильно роздуваються його драконячі ніздрі. Чому він постійно гнівається, коли я це кажу? Він сам вписав мене, він сам так хотів... У темряві під віями вже скопичується волога, але я жену її. Досить, perra. Ти знаєш своє місце, ти знаєш свою роль.

Зібралася, видихнула, порахувала до трьох... Урешті, це всього лише казино. Великі ставки, можливі союзи, добре відома нам гра. Вечір буде розкішним. Якщо, звісно, ми всі не перестріляємо один одного...

***

Пролог історії (18+) можна прочитати тут ;) Підписуйтеся на автора, аби не пропустити новинку ;)

Скоро-скоро буде буктрейлер!