Мрія метелика – як то було
Два роки тому у цей день я завершила писати свою роботу експеримент – «Мрія метелика».
Чому експеримент?
Бо то була моя перша робота, яку я писала українською. Бо з нею я воліла відійти від звичного для себе стилю рожевих окулярів та хеппі енда та попрацювати над драмою. Бо тут у головних героїв немає імен і мені вдалося витримати заданий темп. Бо за три літніх місяці я розширила рукопис удвічі. Бо тривалий час вона знаходилась на першій позиції у жанрі жіночої прози.
Бо з нею я взяла участь у конкурсі на Букнет та здобула перемогу.
Наразі книга видана у КСД. Тільки на Букнет за два роки її прочитало понад 7000 осіб. (Статистики видавництва, на жаль, не маю). Її якось знаходять та читають зараз, попри те, що робота пішла з першої сторінки. Вона отримала та продовжує отримувати схвальні враження від читачів. Знаходить відклик у ваших серцях, мені багато пишуть щодо неї у приват.
«Мрія метелика» стала моїм найвдалішим на сьогодні проєктом в емоційному плані. Тривалий час після її написання я не могла взятися ні за що більше, бо мені здавалось, що не зможу створити чогось схожого чогось, що б відповідало її рівню. Я, з допомогою муза, перетнула ту межу та йду далі.
Власне, для чого цей пост…
Мрійте! Йдіть до своєї мети. Не полишайте її на пів дорозі, і вона здійсниться.
А ще читайте гарні книжечки.
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже багато читаю книг, чоловік запитав, яка найбільше сподобалася, відповідь однозначна - " Мрія метелика". Перечитала сотні історій, можливо вже є тисяча, але над цією майже весь час поки читала, то плакала... Надзвичайна книга... Вона залишиться найкращою для мене назавжди. Цю книгу разом з "Жовтим князем" Барки я більше ніколи не перечитаю , бо дуже важко емоційно вона мені читалася. Дуже хотіла хепіенду, але драми певно теж потрібні. Автору браво!!!!!
А я от всі ті коментарі (деякі, на мою думку зовсім неадекватні для цього святкового ювілейного блогу) перечитала і подумала, дай но я краще ще раз насолоджуся книгою! І от що я помітила: я фанат цієї історії, а про нагороду автору забууууула! Я вже виправила ситуацію, автор, надіюся, пробачить мантелепу, як говорить одна наша спільна знайома)))) Ще раз вітаю з прекрасною книгою і усіх, хто взахваті від історії просто ЗАКЛИКАЮ подивитися, чи Ви не забули за зірочки( ну й нагороди звісно ж!) Тут смайлик що підморгує))))
Лія Щеглова, )))
Хороша книга, і вона отримала заслужене визнання. Бажаю вам натхнення та нових перемог!
Мар'яна Доля, та однозначно. Піар, він і є піар)))
Недавно наткнувся в рекомендаціях і маю погану звичку - читати все. Знаю, що є певний особистий нюанс у відносинах, але в професійному плані я завжди залишаюся з холодною головою, тим більше маю досвід з метелика, але з іншої сторони, так сказати... (Тут висновок лише з анотації)
Що ж, почну:
скоріше за ніж звичайне - скоріше аніж звичайне, + далі два скоріше, хоч раз можна було вставити швидше, а то і повтор і русизм,
Вони не наважувалися підійти ближче.- Тут якби речення без відношення до попереднього і без змісту. Відірване. От якби писало - Вони ж не наважувалися підійти ближче. - Була б суть.
Попервах, ок авторський, він самий :)
досить очікувати на принца -- просто чекати, воно більш доречне коли мається на увазі контраст, - вона очікувала зустріти там принца (до прикладу), тут більш звучить чекати. (моя думка)
примірювала - приміряла,
кокетувати - фліртувати, але ок, авторський стиль...)
І коли це вже приміряла на себе роль знавця людських відносин? --- От ніби все правильно, але можна ж написати: І коли це вже вона приміряла на себе роль знавця людських відносин. (А в попередньому просто замість вона написати співрозмовниця) ну ок.
Міла Костриця, Краще й не скажеш.
Вітаю! Це таке щастя, коли твоє дітище йде в люди і приносить задоволення! Бажаю створювати тільки такі чудові роботи, які б надовго залишалися у душах і пам'яті читачів!
Лія Щеглова, Дякую!
Від щирого серця вітаю з ювілеєм!!! Я фанат цієї книги і не приховую цього!!! "Мрія метелика" - перша книга на Букнет, яку я прочитала! Мені пощастило, я знаю.) Бо я одразу натрапила на шедевр!) Перше, що я зробила, то злякалася, що Букнет не назавжди, і такий твір може кудись зникнути, тому придбала одразу у папері і заспокоїла власну душу))) А як я раділа, коли сестричка взяла її почитати скептично ставлячись до моєї рекомендації, а потім ревіла пів дня, коли закінчила читати. І ходила тиждень у ступорі, бо книга не відпускала. І зі мною теж таке було. Тому Ліє, бажаю нескінченного натхнення, підкорення нових вершин і ДЯКУЮ за цю історію!!!!
Лія Щеглова, Тоді ми одна одну зрозуміли))) В плані моїх емоцій від реакції сестри на прочитану книгу. Тішилися, що стали однодумцями)))
Книга зачепила за живе. Ви - велика молодець! Читала декілька разів поспіль. Творчих звершень і надалі!
Світлана Фецич, дякую Світлано! Дуже рада, що вам сподобалась моя робота. Заходьте ще)
Вытаю! Це одна з найперших книг, що я прочитала на букнеті і вона мене вразила, бо гарну драму я люблю, а в "Мрії..." вона беззаперечно гарна.
Ліна Алекс, та буває, не думаю, що це щось страшне...
Ооо!! Я теж фанат цієї книги!!! Вона неймовірна!!!
Олена Когут, а ще ти подарували мені "Агій!" і море позитиву...
так, так...)))
Одна з небагатьох(принаймні на даний час) для мене книг на Букнеті, котру досі аналізую та над котрою роздумую(я ж казала тобі, що так буде)).
"Мрія метелика" розкішна, чуттєва, емоційна, захоплива, напружена та до щему в серці. Ця книга з тих, що залишає по собі особливий післясмак, який вже назавжди!
Творчої тобі наснаги, Лієчко, натхнення на нові, інші, але не менш захопливі книги. Вітаю та міцно обіймаю!!!
Ніна Коваль, дякую, Ніно! Я неймовірна рада, що книга викликає такі емоції та продовжує тримати у своїх обіймах!
Цікава книга, чудово, що саме вона стала переможцем конкурсу. А авторці бажаю натхнення та нових перемог!
Мар'яна Доля, дякую, Мар'яно, навзаєм)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати