Додано

28.08.20 20:46:54

Нова обкладинка "Іншими очима"

Доброго вечора! Нарешті я готова та зробила це - змінила обкладинку. Я малювала її ду-у-уже довго, і дуже довго готувалася до власне початку роботи над нею. Ось так виглядає сама іллюстрація:

Як вам образ? Вгадуєте когось?

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ніна Коваль

29.08.2020, 09:15:51

Розкішно!!! Навіть більше нічого додати!

Tatia Koviz

29.08.2020, 11:36:59

Ніна Коваль, Дякую, Ніночко!!!)))

Ярина Король

28.08.2020, 21:06:07

Ооооо! Демонічні руки видаються оксамитовими! І той переляк очах Христиних!
І ще трохи злості в них є! Ілюстрація така, я б сказала, зачаровуюча. Дивишся і лячно і хочеться кожну деталь роздивитися. Притягує погляд!

Показати 18 відповідей

Tatia Koviz

29.08.2020, 00:56:26

Ярина Король, Муз про те почує і прийде))

Лія Щеглова

28.08.2020, 21:15:49

Христинка, мабуть? Дуже гарна ілюстрація! Неймовірна!

Tatia Koviz

28.08.2020, 21:24:42

Лія Щеглова, Таак, ви праві, вона!) дуже дякую))

Tatia Koviz

відслідковують

Інші блоги

Герман Харрінгтон

Для тих ,хто потребує конструктивної критики.

Періодично бачу пости про підтримку ,підписки і "добре слово " . Люди потребують "пазітіва " і "хороших емоцій ". Нічого з вищепереліченого запропонувати не можу . Та й не хочу .) Бо схильний більше

Кіра Нолан

Я видалила свою незакінчену книгу "Весна для Віки"

Останнім часом я не могла рухатися далі в написанні цієї історії. Я перечитувала написане й усе чіткіше відчувала: я звернула не туди. Сюжет пішов зовсім іншим шляхом — не тим, який колись жив у моїх фантазіях. Я думала,

Сніжанна Четверт

Допоможіть! Як всталяти ці картинки?

Привіт усім! При написанні роману дуже хочеться виставити візуалізацію героїв і зацікавити подіями. Так би мовити - заінтригувати. Але чи то я відстала від життя і зокрема сайту, чи що? Я абсолютно розгубилась і не можу

Nata Vexley

Кусочок з нового розділу

— А тепер подивись на нас, — продовжив я тихіше, але кожне слово різало. — Ми стоїмо один навпроти одного і вдаємо, що все в порядку. Що ми дорослі, зібрані, розумні люди. Коли насправді… — я гірко усміхнувся. —

Анна Лященко

Дійшло...

— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!